правління ігоря і ольги

2. • Мета: охарактеризувати розвиток Київської
Русі за правління Ігоря та його дружини Ольги;
проаналізувати внутрішню та зовнішню
політику князів; розкрити зміст реформ княгині
Ольги; формувати навички роботи з
історичною картою та історичними
джерелами; удосконалювати вміння учнів
працювати з історичним портретом;
виховувати почуття любові до минулого свого
народу.

3. Князь Олег
Олег Ві́щий — легендарний
князь Київської Русі. Здобув
владу не пізніше 882 року,
загинув у 912. Олег, за
свідченнями літописів, був
опікуном малолітнього Ігора
в Новгороді, захопив Київ,
убивши Аскольда і Діра, що
започаткувало історію
Київської Русі. З Києва Олег
вів війни з хозарами, ходив у
походи на Візантію. Об'єднав
два державних формування в
Східній Європі: Славію
(Ладогу, Новгород) і Київ (як
центр полян та основу
давньоруської держави).

4. Похід до Візантії
Похід Олега до
Візантії 907-911 роки

5. • 1. Правління князя Ігоря.
• 2. Зовнішня політика.
• 3. Смерть князя.
• 4. Прихід до влади княгині
Ольги, запровадження
реформ.
• 5. Зовнішньополітична
діяльність княгині.
ПЛАН

6. Ігор Рюрикович,
або Ігор Старий (Ingvar
Röreksson, *878 —
†945) — князь
київський (912-945).

7. • Першими проти нього повстали
древляни та уличі. Кілька років
виснажливих походів пішло у
нього на те, щоб знову примусити
бунтарів сплачувати данину.
Початок правління князя
уличі
Збирання данини
Карта Київської Русі
при правлінні Ігоря

8. • Крім того йому
довелося
встановлювати
відносини з печенігами,
які вперше з'явилися в
руських степах у 914
році. Лише після
відновлення у своїх
землях Ігор зміг
узятися за
широкомасштабні
далекі походи.
Печені́ги — об'єднання
тюркських та інших племен,
що вперше згадується у VIII
ст.

9. Морський похід на Константинополь

10. Зовнішня політика князя Ігоря
941 р., 944 р.- походи до
Візантійської імперії.
944 р. – похід до
Закавказзя.

11. Збір данини в Київській русі

12. Смерть Ігоря літопис відносить
до 945 року. Ігор відправився
до древлян за даниною, легко
зібрав її, але не задовільнився,
зажадавши більшого.
Відіславши більшу частину
дружини до Києва, Ігор
повернувся в Древлянську
землю. Древляни справедливо
вирішили, що поборам не буде
кінця і захотіли разом з цим
покінчити: вони перебили усіх
дружинників та убили самого
князя Ігоря. По словам
візантійського історика Льва
Диякона, древляни прив'язали
його до верхівок двох
нахилених одне до одного
дерев, а потім відпустили їх, і
Ігор був розірваний.

13. • Після смерті князя
Ігор, престол
посіла його
дружина Ольга
(945-964)

14. Про проходження княгині мало
що відомо, але деякі іст оричні
джерела свідчат ь, що Ольга
родом із Пскова. Коли вона
познайомилась з Ігорем, вона
була ще дуже молодою. У
літ описах збереглася красива
легенда зуст річі Ігоря з Ольгою.
Одного разу молодий князь
полював недалеко від Пскова.
Йому т реба було переправит ись
через ріку, а човна не було. І т ут
він побачив, що хт ось пливе на
човнику. Це була Ольга. Він
подав їй знак – і вона перевезла
його на інший берег. За час цієї
корот кої зуст річі Ольга справила
на Ігоря сильне враження. Пот ім,
коли Ігорю прийшла пора
одружуват ись, він згадав про неї,
послав знайт и її – і Ольга ст ала
княгинею, дружиною князя Ігоря.

15. Помста княгині Ольги

16. Реформи княгині Ольги
Провела реформу системи збору
данини:
точно встановлювались норми данини -
”уроки”.
встановлювався новий порядок стягнення
данини і податків через представників князя.
засновувались центри збору данини - погости.
Погости - опорні пункти верховної
влади на місцях.

17. У 946р. та 957р. Здійснила два
дипломатичних візити до
Константинополя, уклала угоди з
Візантією.
З метою встановлення мирних і
дружніх відносин з германським
імператором Оттоном І
відправила до нього послів.
Зовнішньополітична
діяльність

18. Прийняття християнства Ольгою
Першою правителькою, що сприяла
поширенню на східнослов'янських землях
християнства, була Ольга. Княгиня Київська
прийняла його орієнтовно в 955 р під час свого
дипломатичного візиту до Візантії.
Нестор-Літописець описує хрещення Ольги у
своїй «Повісті временних літ». Візантійського
імператора Костянтина Багрянородного княгиня
дуже сподобалася, і він захотів з нею
одружитися. Однак Ольга відповіла йому, що
християнин не може поріднитися з язичницею,
і для початку він повинен її обернути в нову
віру, ставши, таким чином, її хрещеним
батьком. Імператор зробив усе, як вона
захотіла. Після обряду хрещення Ольга
отримала нове ім'я - Олена. Виконавши
прохання княгині, імператор знову попросив її
стати йому дружиною. Але і цього разу
княгиня не погодилася, мотивуючи свою
відмову тим, що після хрещення Костянтин став
їй батьком, а вона йому - дочкою. Зрозумів
тоді візантійський імператор, що обхитрити
його Ольга, але нічого вдіяти не зміг.

19. Адальберт Магдебурзький
У 961 — Адальберт з монастиря «святого Максиміліана» у Трірі, за
дорученням німецького короля Оттона І за рекомендацією архієпископа
Вільгельма фон Майнца і на офіційне запрошення княгині Ольги, яка
намагалася укріпити та поширити мало-чисельне християнство у Київській
Русі, їздив на чолі церковної місії до міста Києва.

20. Княгиня Ольга у Візантії

21. пямятники

22. О́ рден княги́ ні О́ льги I, II, III ступеня — державна нагорода
України для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій,
громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших
сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї
І ступінь ІІ ступінь ІІІ ступінь

23. Порівняльна таблиця правління
князя Ігоря та княгині Ольги
КРИТЕРІЇ
Правління
князя Ігоря
Правління
княгині Ольги
Управління
державою
Питання данини
Відносини з
іноземними
державами

24. Домашнє завдання