Analyst report on issue of Kyiv Municipal Media regulation.

1. 1
UA/RU
Аналітична записка
щодо нормативного та бюджетного забезпечення роботи Головного
управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з
громадськістю КМДА
станом на 25 січня 2010 року
Підготовлено:
Кирил Животовський
Експерт з економічної розвідки
кампанії OBI-Consulting LLC,
медіа-експерт
Додаткові запити можуть бути направлені:
k.zhyvotovskyy@obi-consulting.eu
Київ, 2010 рік
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

2. 2
УДК/64
Аналітична записка
щодо нормативного та бюджетного забезпечення роботи Головного управління з питань
взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю КМДА
Сторінок: 52
Додатків - 165
Формат: А4 (21 * 29,7 см.)
ISBN:
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

3. 3
OBI-Consulting, LLC
Sogu, 4 Vilnius
Lithuania
Web: www.obi-consulting.eu
OBI-Consulting Ukraine
Kvartal 101, 10-a
Kremenchug, Ukraine
Web: www.obi-consulting.eu/ua
Юридичні ремарки:
Аналітична записка щодо нормативного та бюджетного забезпечення роботи Головного
управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю
КМДА підготовлена в рамках проекту «Громадська експертиза ефективності
використання бюджетних коштів Головним управлінням з питань взаємодії з засобами
масової інформації та зв'язків з громадськістю Київської міської державної
адміністрації», який виконується ВГО «Громадянська мережа ОПОРА» за підтримки
Міжнародного фонду ВІДРОДЖЕННЯ (угода № 05/09 від 2 жовтня 2009 року).
Зміст цієї публікації відображає процеси та події що відбувалися в діяльності Головного
управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю
КМДА у 2006-2009 роках, зокрема щодо:
- Фінансування комунальних ЗМІ м. Києва;
- Виконання інших завдань ГУ ЗМІ;
- Участь у формуванні та реалізації місцевої інформаційної політики;
Цей звіт не відображає офіційну позицію ВГО «Громадянська мережа ОПОРА» та
Міжнародного фонду ВІДРОДЖЕННЯ щодо діяльності Головного управління з питань
взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю КМДА.
All rights reserved
© OBI-Consulting, Vilnius, 2010
© OBI-Consulting Ukraine, Kyiv, 2010
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

4. 4
Головне:
1. Після ухвалення в 2005 році Рекомендації ПАРЄ щодо
роздержавлення засобів масової інформації в Україні не
лишилося жодних законних підстав для продовження
фінансування участі державних органів у діяльності комунальних
та державних ЗМІ. В той же час розробка необхідних законів та
нормативних актів щодо роздержавлення триває і досі;
2. Леонід Черновецький, Денис Басс, Казбек Бектурсунов – є
ключовими гравцями в справі щодо роздержавлення ЗМІ в місті
Києві у 2006-2010 роках. К. Бектурсунов, радник Л.Черновецького з
питань свободи слова, фактичний керівник комунальних підприємств
ЗМІ/КМХ. Опитані експерти вказують на те, що головний інтерес щодо
всіх процесів перетворення власності комунальних ЗМІ має перший
заступник голови КМДА – Д.Басс;
3. В Києві діють 4 комунальні підприємства ЗМІ (Радіо ГОЛОС
КИЄВА, ТРК КИЇВ, Газети ХРЕЩАТИК, Вечірній КИЇВ) які на пряму залежні
від фінансування з боку державної адміністрації. Частка КМДА (КМР) у
цих підприємствах становить 100 відсотків. Українська столиця, Журнал
КИЇВ хоча і отримували фінансування від ГУ ЗМІ КМДА в 2009 році, але
за різними оцінками не належать до сфери управління КМДА на 100%;
4. Ухваливши у 2007 році рішення щодо перетворення комунальних
ЗМІ в ЗАО КИЇВСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ (КМХ) жодних фактичних кроків
для виходу КМР зі складу власників цих ЗМІ не було зроблено. КМХ не
існує де-юре, інформація про нього не міститься у Єдиному державному
реєстрі підприємств, установ та організацій України;
5. Внісши зміни до рішення КМР щодо утворення КМХ у вересні 2009
року, КМР ініціювала перетворення комунальних підприємств на ТОВ із
100% часткою КМР. КМХ – це неформальне об’єднання 10 видань, що
належать на різних правах Л. Черновецькому, К. Бектурсунову та КМДА.
Офіс КМХ, його основні виробничі підрозділи сконцентровані фактично у
редакції комунального підприємства РГ ХРЕЩАТИК (вул. Володимирська,
51Б)
6. Відсутність чіткої і публічної стратегії КМДА щодо виходи зі
складу засновників комунальних ЗМІ призводить до напруги у
журналістських колективах, експертному середовищі, порушень прав
громадян, політичних партій представлених в КМР, цензури.
7. Ймовірно, в найближчі 2 роки жодне рішення КМР щодо цих ЗМІ
виконано не буде, оскільки через мораторій на відчуження приміщень
редакцій комунальних ЗМІ та загрозу виборів мера м. Києва у травні
2010 року, інтерес основних ключових гравців буде пере орієнтований.
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

5. 5
ЗМІСТ:
Вступ. ........................................................................................... 6
Розділ 1. Реформування комунальних ЗМІ в Україні / Києві
1.1 Головне................................................................................. 7
1.2 Мапа подій ........................................................................... 8
1.3 Тенденції на ринку ЗМІ .......................................................... 9
1.4 Реформування комунальних ЗМІ м. Києва ............................... 14
Розділ 2. Головне управління ЗМІ в м. Києві
2.1 Головне .................................................................................. 19
2.2 Нормативне забезпечення ........................................................ 24
2.3 Фінансування діяльності............................................................ 30
Розділ 3. Рекомендації .............................................................. 42
Розділ 4. Додатки та джерела
4.1 Організації та експерти............................................................. 43
4.2 Витяг з каталогу видань за передплатою на 2010 рік .................. 44
4.3 Хронологія розвитку законодавства щодо роздержавлення ........ 45
4.4 Реформування комунальних ЗМІ м. Києва (ДАТИ та ПОДІЇ) ......... 47
4.5 Перелік внутрішніх нормативно-правових актів КМДА/КМР ........... 48
4.6 Джерела інформації ................................................................. 49
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

6. 6
Вступ.
Цей Аналітичний огляд підготовлений з метою незалежного
стороннього оцінювання ефективності діяльності КМДА в сфері
управління інформаційним простором та комунальними ЗМІ.
Огляд підготовлений на виконання завдань Громадської експертизи
Головного управління ЗМІ КМДА, відповідно до
1. Листа ГУ ЗМІ № 052-2623 від 24 грудня 2009 року [14]
2. Наказу ГУ ЗМІ № 119 від 30 листопада 2009 року «Про проведення
громадської експертизи» [15]
3. Доручення першого заст.. голови КМДА Басса Д.Я. № 45744 від 24
листопада 2009 року. [16]
4. Методичного посібнику «Громадська експертиза діяльності органів
виконавчої влади, рекомендації УНЦПД» [22]
5. Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку
сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів
виконавчої влади" [23]
6. КОНЦЕПЦІЇ сприяння органами виконавчої влади розвитку
громадянського суспільства [28]
В ході підготовки огляду використано 165 джерел інформації щодо
діяльності Головного управління ЗМІ КМДА, роботи підпорядкованих
комунальних підприємств ЗМІ, загальних тенденцій в сфері державного
управління інформаційною галуззю та процесами роздержавлення ЗМІ,
проведено 14 інтерв’ю із національними та міжнародними експертами,
направлено 12 запитів щодо надання інформації для проведення
громадської експертизи та участі у обговоренні її результатів, зокрема
до:
1. Антимонопольного комітету України
2. Державного комітету телебачення та радіомовлення України;
3. Міністерства фінансів України
4. Національної спілки журналістів України
5. Голові депутатської комісії з питань ЗМІ КМР
6. Голові депутатської комісії з питань власності КМР
7. Головного управління економіки та інвестицій КМДА
8. Головного управління комунальної власності КМДА
9. КП «Київжитлоспецексплуатація»
10. КРУ в місті Києві
11. ДП ПРЕСА в місті Києві
12. Фракцій політичних партій представлених у КМР
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

7. 7
Розділ 1. Реформування комунальних ЗМІ в Україні
1.1 Головне
Україна залишається однією з небагатьох пострадянських країн, де
поруч з приватними ЗМІ спокійно співіснують державні так комунальні.
Ці державні та комунальні ЗМІ отримують гроші з бюджету, але
паралельно конкурують з приватними ЗМІ за рекламні надходження. Це
ніяк не можна назвати нормальним конкурентним ринком.
Розбудова демократичної правової держави і громадянського
суспільства неможлива без вільного виявлення поглядів і переконань,
права на свободу думки і слова, а також без діяльності розгалуженої
сфери незалежних друкованих засобів масової інформації – складової
частини національного інформаційного простору.
Роздержавлення засобів масової інформації має на меті створення
для засобів масової інформації можливостей бути вільними при
висвітленні суспільно значущих подій та явищ з урахуванням різних
точок зору, обмеження адміністративного впливу державних і
комунальних органів влади на діяльність засобів масової інформації,
забезпечення реалізації конституційного права на вільне висловлювання
поглядів і переконань, а також на створення такого інформаційного
продукту, який би задовольняв інформаційні потреби якомога більшої
кількості суспільних груп та кожної зокрема.
Сучасний стан ЗМІ в Україні характеризується поділом друкованих
та електронних засобів масової інформації в Україні на державні ЗМІ,
засновниками яких є органи державної влади; комунальні ЗМІ,
засновниками яких є органи місцевого самоврядування або органи
місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією
та недержавні видання. Зважаючи на те, що співзасновниками
державних та комунальних видань виступають органи влади і засновані
ними ЗМІ перебувають в економічній залежності від них, декларовані
Конституцією, законами України принципи свободи слова, невтручання
влади у діяльність ЗМІ, самостійне формування редакційної політики
реалізуються не в повній мірі.
Забезпечення та врегулювання процесу роздержавлення
передбачає врегулювання питань щодо [70-2]:
- майнових питань;
- питань засновництва;
- механізму захисту інтересів трудових колективів та журналістів;
- пенсійного забезпечення.
Практично відсутні приклади успішного роздержавлення
комунальних чи державних ЗМІ протягом останніх 5 років.
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

8. 8
1.2 Мапа подій
Хронологія розвитку законодавства щодо роздержавлення
1999 рік Верховна Рада України прийняла постанову «Про діяльність
Кабінету Міністрів України, інших органів влади щодо
забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних
потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в
Україні»
2002 рік Розроблена перша Концепция роздержавлення ЗМІ, так звана
концепція В. Шевченка – Є.Жовтяка
2003 рік Верховна Рада провела парламентські слухання на тему
«Суспільство, ЗМІ, влада: свобода слова і цензура в Україні»,
результатом яких стає постанова про внесення до порядку
денного розгляд законопроекту «Про Концепцію
роздержавлення ЗМІ»
2005 рік Питання роздержавлення ЗМІ як першочергове було
передбачено в переліку заходів щодо виконання плану дій
«Україна – ЄС» та Цільового плану «Україна НАТО»
5 жовтня 2005 року Резолюція Асамблеї Ради Європи щодо роздержавлення ЗМІ
та зменшення впливу держави на ринок ЗМІ, якою органи
влади України було закликано якнайшвидше «розпочати
роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами
державної влади та місцевого самоврядування».
20 січня 2006 р Указ Президента України від 20 січня 2006 р. № 39 «Про План
заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що
випливають з її членства в Раді Європи»
3 лютого 2006 р. Доручення прем’єр-міністра від 3 лютого 2006 р. №
2571/11/1-06 щодо розробки Мінюстом Законопроекту «Про
обмеження впливу органів державної влади та органів
місцевого самоврядування на друковані засоби масової
інформації»
5 квітня 2006 р. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
розглянула і затвердила проект закону «Про роздержавлення
ЗМІ»
16 червня 2006 р. За підтримки Міжнародного Фонду „Відродження” відбулося
громадське обговорення проекту Закону України „Про
реформування державних та комунальних друкованих засобів
масової інформації
Червень 2006 року Указом Президента створюється Національна комісія з
утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі,
в завдання якої входить «опрацювання пропозицій щодо
запровадження європейських стандартів в інформаційній
галузі, зокрема щодо реформування державних та
комунальних ЗМІ».
5 липня 2006 р. Кабінетом Міністрів було внесено проект закону «Про
реформування державних і комунальних друкованих засобів
масової інформації»
29 листопада 2006 р У Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та
інформації відбулися слухання на тему «Реформування
державних та комунальних друкованих ЗМІ»
14 грудня 2006 року Група народних депутатів на чолі з А. Шевченком
зареєструвала у Верховній Раді два законопроекти: «Про
мораторій на відчуження від редакцій державних і
комунальних ЗМІ приміщень і майна» та «Про редакційну
свободу державної і комунальної преси в процесі
роздержавлення»
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

9. 9
15 березня 2007 р. Підписано декларацію про співпрацю Національної ради з
питань телебачення і радіомовлення, Державного комітету
телебачення і радіомовлення, Національної комісії з питань
утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі і
Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації
21 лютого 2008 року Президент України видав Указ про створення суспільного
мовлення
13 березня 2009 р. Верховна Рада зареєструвала законопроект Андрія Шевченка,
який передбачає створення системи суспільного мовлення на
базі всіх державних телерадіоорганізацій
1.3 Тенденції в сфері роздержавлення ЗМІ
Зважаючи на численні спроби законодавців врегулювати процес
перетворення комунальних та державних ЗМІ, жоден нормативний акт,
який би міг бути дороговказом для більше ніж 600 подібних ЗМІ не
прийнятий. В цій ситуації, більшість власників діють відповідно до
власного бачення, відповідаючи на запити часу та партнерів
(редакційних колективів, журналістів) по медіа-бізнесу.
Отже, навіщо потрібно роздержавлення ЗМІ? Перша і найголовніша
причина полягає в тому, що саме ці позбавлені незалежності медіа,
перебуваючи під чиновницьким контролем, стають інструментами для
маніпуляцій масовою свідомістю. Ні про який плюралізм думок і тому
подібні підвалини журналістики розвинених демократій тут не йдеться.
Газети, особливо ті, що видаються районною владою, перетворюються на
рекламні брошури місцевих діячів. [70-9] Сьогодні існує колосальний
хаос у системі засновництва комунальної преси. Нараховується 27
варіантів засновництва таких ЗМІ. [70-7]
Фактично, виникає дивна ситуація, коли всі вищі керівники
держави висловлюються на підтримку позбавлення держави участі у ЗМІ,
жодних реальних змін не відбувається. Так, зокрема, Президент України
Віктор Ющенко підтримує подальше роздержавлення ЗМІ і створення в
країні суспільного телебачення. [70-10] Доречно згадати тези В.
Ющенка, висловлені у доповіді "Про внутрішнє і зовнішнє становище
України у 2005 р.", де висловлено підтримку роздержавлення ЗМІ з
метою розвитку незалежної журналістики: "...Газети, що фінансуються з
бюджету, створюють недобросовісну конкуренцію на рекламу та на
передплату".[70-6]
Крім того, метою прийняття чиcленних законодавчих актів (ПРОЕКТ
ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ І КОМУНАЛЬНИХ
ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ" [21]) є викорінення
цензури та впливу державних органів на ЗМІ. В той же час, чинним
законодавством уже встановлено відповідальність за перешкоджання
службовій діяльності журналістів (стаття 17 Закону «Про державну
підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» і
стаття 171 Кримінального кодексу України). [70-3]
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

10. 10
Аналізуючи чинне українське законодавство можна дійти висновку
що воно взагалі не містить поняття «власник засобу масової інформації».
В загальному обігу використовується термін «засновник», який на
справді не відображає фактичного власника. [58]
Тому й оприлюднений 8 травня 2009 року Міністерством Юстиції
проект Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих
ЗМІ», скоріш за все не буде прийнятий в 2010 році. Законопроект
Верховна Рада планувала прийняти до липня 2009 року, аби вже з 2010
розпочати підготовчий етап реформування ДК ЗМІ. До 1 січня 2014 року,
згідно законопроекту, всі друковані ДК ЗМІ мають бути реформовані, їх
фінансування з бюджету - припинене. Адже поки існує хоча б один
друкований ЗМІ, засновниками (співзасновниками) якого є державні
органи влади та органи місцевого самоврядування, говорити про
«демократичний, європейський вибір українського суспільства» -
складно. [105]
До процесу роздержавлення залучені провідні національні асоціація
та спілки у галузі ЗМІ – Українська асоціація видавців періодичної преси,
Національна спілка журналістів, Українська асоціація видавців
регіональної преси, Академія Української Преси, Інститут медіа-права.
На думку Тетяни Котюжинської, представника НСЖУ, головні
розбіжності у підходах між ініціаторами розробки законопроектів
полягали у різному розумінні термінології. «В законопроекті що
розробила УАВПП у 2003 році ми побачили слово «приватизація».
Приватизація інформаційної сфери зараз заборонена законодавством.
Давайте на цьому поставимо крапку. Будь-яке перепрофілювання будь-
яких приміщень, які займають підприємства інформаційної сфери,
заборонено законодавством. Це прямо прописано Законом України «Про
державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів». І коли
намагалися приватизувати, наприклад, газету Автономної республіки
Крим, її співзасновниками були трудовий колектив редакції і Верховна
рада республіки. Вищий господарський суд цю приватизацію зупинив,
заборонив, приміщення повернув. Як правило, про приватизацію
державних та комунальних ЗМІ говорять, коли потрібні приміщення»
[57]
Народний депутат від БЮТ А. Шевченко вважає, що «в Україні у
будь-якому обласному центрі – будь то Луганськ, Донецьк, Луцьк або
Запоріжжя, – є ринок, є комерційні незалежні видання, які борються за
свого читача і завойовують рекламодавця. І є бюджетна газета, яка так
само друкує анекдоти, фотографії голих жінок, гороскопи і
сільськогосподарські ради, але при цьому ще й одержує колосальну
багатотисячну дотацію з місцевого бюджету». На його думку це нечесна
конкуренція. Цей шматок пропагандистської машини працює на місцевих
начальників, а не на громаду, і загрожує конкуренції на ринку ЗМІ. [70-
4]
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

11. 11
Відповідно до інформації, наданої Антимонопольним комітетом
України, щодо стану дотримання монопольного законодавства в
інформаційній сфері, ринки друкованих періодичних видань (преси) є
високо конкурентними, що обумовлено відсутністю економічних та
адміністративних бар’єрів вступу на них. [19] В списку суб’єктів
природних монополій не значиться жоден ЗМІ [45]
На думку Голови ДКТРМ, Олега Наливайка буде складно
прийняти нове законодавство до завершення виборчої кампанії 2010.
«Особисто я не бачу жодної економічної перспективи за комунальними
ЗМІ. Насамперед, можливо, внаслідок фінансових причин - їм важко жити
у ринкових умовах. Та й завжди буде суперечність: коли якісь дотації
або гроші платить місцева рай адміністрація, вона, безумовно, хоче
затверджувати жорсткий курс в одному напрямку. Чи цікаві аудиторії
«бойові листки»? Цей час вже минув», - сказав Наливайко. Він виступає
за розвиток регіональної преси. «Людей цікавлять проблеми власного
регіону - навіть у нашій заполітизованій країні», - сказав Наливайко.
Тому, на його думку, єдиний вихід - роздержавлення. Але, зазначив
Наливайко, є одна проблема - найкращий момент для цього вже минув.
«Вже немає ні тих рекламних бюджетів, ні грошей на ринку. Немає
економічної динаміки, особливо на регіональному рівні. Хоча у нас є ще
півроку до виборів, за які потрібно багато що встигнути. Підігнати,
вичистити, внести на розгляд до Кабміну і Верховної Ради юридичні
ініціативи. Щоб із тим, як знову піде підйом у галузі, а я в цьому
впевнений, вийти на зміни з роздержавлення ЗМІ. Зараз ніхто з політиків
не проти цього», - сказав він. [70-8]
Президент Академії української преси Валерій Іванов в інтерв'ю
Німецькій хвилі" критично оцінив існування медіа-закладів на утриманні
у влади. "Якщо вже існує такий релікт, як муніципальна
телерадіокомпанія, то, природно, мер може робити з нею усе, що йому
спаде на думку, тому що це – муніципальна структура. Я б не сказав, що
це наступ на свободу слова", – говорить він. На думку Валерія Іванова,
порушенням принципу свободи слова є саме існування подібних
структур. [131]
Народний депутат України Віктор УКОЛОВ переконаний що
питання роздержавлення ЗМІ в Києві тісно поєднано із трансформацією
закону про столицю України місто Київ: «Це проблема закону про
столицю. Це проблема «позаконтрольності» мера Києва або мерів інших
міст, які просто не звертають уваги на такі речі. Звичайно, можна
подавати до суду, вигравати ці суди. Але, здається, що таким людям, як
Леонід Михайлович, рішення судів будуть навіть не обов’язковими». [57]
Київський мер Леонід Черновецький заявляв, що питання
продажу комунальних підприємств ЗМІ лежить не стільки в площині
роздержавлення комунальної преси, скільки у контексті продажу
неприбуткових активів міста. "Преобразование будет происходить не
только на ТРК "Киев", но и на тех 1500 коммунальных предприятий,
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

12. 12
которые потенциально не способны зарабатывать деньги для бюджета",
заявив Л. Черновецький. [78] В січні 2010 року, визнаючи
неефективність фінансово-бюджетного контролю в КМДА, Л.
Черновецький підписав розпорядження про посилення контролю у
фінансовій сфері. Цим рішенням київська влада зможе посилити контроль
за витратами бюджетних коштів, їх раціональним та бюджетним
використанням. Можна очікувати, що економічна ефективність
комунальних підприємств ЗМІ з прийняттям цього рішення підвищиться.
[75]
Після прийняття в 2007 році рішення про перетворення
комунальних ЗМІ на холдинг, керівники комунальних ЗМІ (Дмитро
Джангіров («Хрещатик»), Дмитро Харитонов (ТРК «Київ»),
Костянтин Спілка («Радіо Київ»), Роман Костриця («Вечірній Київ») та
Павло Карайченцев («Українська столиця») наголосили на тому, що
питання інформаційної політики і структури власності – різні питання.
«Позитивні зміни, які почалися в муніципальних медіа три місяці тому,
триватимуть. У період з березня 2007 року ЗМІ переживають відчутні
перетворення, мета яких – зробити муніципальні медіа надійним
джерелом міських новин для жителів міста. Зростаюча аудиторія
«Хрещатика», «Вечірнього Києва» і «Української столиці» підтверджує
потребу існування міських видань. Незважаючи на те, що перезапуск ТРК
«Київ» ще не відбувся, новини телеканалу значно збільшили свою
аудиторію. Рейтинг каналу стабільно росте. Радіо «Голос Києва» не
тільки відкорегувало музичну складову ефіру, а й створило нові
програми, які висвітлюють життя столиці. Новини радіо «Голос Києва»
почали цитуватися – що є надзвичайно важливим показником для
інформаційної радіостанції», - йдеться в заяві. [68]
Олександр Бригинець, секретар комісії київради з питань
місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв'язків та
інформаційної політики, до компетенції якої належать питання
інформаційної політики та діяльності ЗМІ, переконаний, що не дивлячись
на незавершеність трансформації КП у ЗАО (тепер із КП в ТОВ), «центр
управління» комунальними ЗМІ знаходиться в одних руках. «Думаю, что
уже сейчас существует некий виртуальный медиахолдинг, которым
руководят из одного центра и который обслуживает интересы одного
человека — мэра Черновецкого, но при этом все СМИ соблюдают
определенную юридическую формальную независимость».
На думку Алі Сафарова, медіа-юриста та експерта з питань
діяльності незалежних ЗМІ, комунальні ЗМІ залежні психологічно від
державного фінансування. «Если у редакторов коммунальных изданий
будет возможность и дальше снимать помещения в центре города по
одной гривне в год, это будет золотой запас, потому что они будут их
сдавать в субаренду. Именно поэтому им надо бесплатно получить эти
помещения. Они не собираются зарабатывать на выпуске печатных
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

13. 13
средств массовой информации, потому что для этого надо очень тяжело
и много работать». [57]
Нещодавно, столична влада розширила «Програму приватизації
комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010
роки». До програми нині входять понад 30 об'єктів. Продажу підлягає,
зокрема, приміщення видавництва «Дніпро» і головного управління
житлового забезпечення КМДА по вулиці Володимирській, 42-А, площею
584,31 кв. м. Передбачені покупці - приватний нотаріус Щербаков В.З.,
ГО «Інститут євроатлантичного співробітництва», ТОВ «Іса», ТОВ «Транс
медіа». Також приватизації через аукціон підлягає приміщення
редакції газети «Хрещатик» і аварійно-диспетчерської служби
«Київжитлоспецексплуатація» по вулиці Володимирській, 51-А (базове
приміщення для Київського медіа-холдингу). [65]
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

14. 14
1.4 Реформування комунальних ЗМІ м. Києва
ОСНОВНІ ДАТИ та ПОДІЇ *
2005 рік
Лютий Прийнята резолюція ПАРЄ щодо роздержавлення ЗМІ
19 липня Для комунальних ЗМІ обрано приміщення на Дегтярівській 31
2006 рік
Лютий Приймається рішення про порядок призначення редакторів
Квітень Громадські слухання щодо роздержавлення у ВР
Жовтень Звільнюються всі редактори ЗМІ м. Києва
2007 рік
Березень Харитонов призначається у ТРК КИЇВ
16 квітня Хрещатик та Столиця вийшли в новому форматі
19 квітня Видається безкоштовний наклад ВК
22 травня Роман Костриця призначений редактором у ВК
23 травня Редакція ВК переїжджає з приміщення КИЇВСЬКОЇ ПРАВДИ
24 травня 56 депутатів з потрібних 61 голосують за об’єднання ЗМІ
Травень Вечірній Київ заявляє про цензуру та темники
Травень Джангіров обіймає посаду редактора ХРЕЩАТИКА
Травень Комунальні видання роздають безкоштовно в МЕТРО
14 червня Рішенням КМР створюється «КМХ»
15 червня Харитонов та 15 співробітників йдуть з ТРК КИЇВ
16 червня Джангіров призначається директором ТРК КИЇВ
24 вересня Українська Столиця змінює формат
3 жовтня КМДА приймає розпорядження 1305 про припинення ЗМІ
6 жовтня КМР приймає рішення ліквідувати комунальні ЗМІ
Жовтень Приймається розпорядження КМДА про створення КМХ
6 грудня КМР приймає рішення про ліквідацію ВК, Х, УС
до 31 грудня Мав бути створений КМХ
2008 рік
12 березня Оприлюднюється наказ ТРК КИЇВ № 13 Про скасування та
встановлення надбавок до посадових окладів
Квітень Свій звіт мала представити ліквідаційна комісія шодо ЗМІ
16 квітня Вносяться зміни до Розпорядження Про створення державного
комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Київ"
Квітень Замість Хрещатика мав бути створений офіційний бюлетень
30 квітня Рішення Шевченківського районного суду за позовом Кличка
17 червня Затверджено Редакційний статут та Раду ТРК КИЇВ
18 жовтня Виходить перший номер журналу ТОП10
Жовтень Тарас Загородний очолив діловий напрямок КМХ
Жовтень В інтересах Черновецького придбане «7+7 медіа»
Жовтень Звільняється речник КМХ Дмитро Козонак
14 листопада Стартує літературний конкурс «З Києва з любов’ю» від КМХ
Грудень Газета «ВК» стає лауреатом конкурсу «Благодійник року»
2009 рік
5 лютого Прес-конференція К.Бектурсунова щодо МВС
23 квітня Розпорядження про конкурс редакторів досі не підписані
16 червня Комісія КМР (Дмитрук) затверджує зміни до положення ГУ
17 вересня Приймається рішення щодо перетворення КП та ТОВ (ЗМІ)
24 листопада Розпочалася громадська експертиза ГУ ЗМІ
* - Мапа складена на повідомленнях в ЗМІ.
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

15. 15
Відповідно до інформації наданої ГУ ЗМІ КМДА для проведення
громадської експертизи, станом на 26 листопада 2009 року Київська
міська рада є засновником таких ЗМІ [5], що також зокрема
підтверджується оновленим Положенням ГУ ЗМІ КМДА, за яким ГУ
підпорядковані комунальні підприємства [13]:
Код ЄДРПОУ Назва
25195855 ДКП «Телерадіокомпанія «КИЇВ»
32455608 КП «Радіостанція «Голос Києва»
31628577 КП «Редакція газети «Вечірній Київ»
16469058 КП «Редакція газети «Хрещатик»
33947356 КП «Редакція газети «Українська Столиця»
Інформація про ТОВ «Журнал КИЇВ» міститься у наданих
документах для експертизи [5], але ВІДСУТНІ згадування щодо
підпорядкування (засновництва) його з боку КМР.
Код ЄДРПОУ Назва
16396359 ТОВ «Журнал «КИЇВ»
Відповідно до рішення Київської міської ради № 52/2121 від 17
вересня 2009 року щодо перетворення комунальних підприємств у ТОВ
значаться наступні ЗМІ [5]:
Код ЄДРПОУ Назва
25195855 ДКП «Телерадіокомпанія «КИЇВ»
32455608 КП «Радіостанція «Голос Києва»
31628577 КП «Редакція газети «Вечірній Київ»
16469058 КП «Редакція газети «Хрещатик»
Фактично, існування КП «Редакція газети «Українська Столиця» та
ТОВ «Журнал «КИЇВ» буде продовжено до відповідних рішень КМР.
Код ЄДРПОУ Назва
16396359 ТОВ «Журнал «КИЇВ»
33947356 КП «Редакція газети «Українська Столиця»
Вперше, рішення щодо перетворення власності у сфері ЗМІ, було
прийнято КМР 14 червня 2007 року [4], і передбачало створення ЗАО
«КИЇВСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ», із часткою КМР в статутному капіталі –
51% (додатково було зменшено до 25%). Рішенням від 17 вересня 2009
внесені зміни до п.1 цього рішення, щодо перетворення КП на ТОВ,
замість об’єднання їх у ЗАО.
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

16. 16
Мапа основних подій у сфері трансформації власності комунальних
ЗМІ Києва свідчить про численні конфлікти між суб’єктами цього
процесу. Тому швидке вирішення питання власності на трансформовані
комунальні підприємства ЗМІ сприятиме поліпшенню ситуації в
інформаційній сфері, захисту прав громадян на неупереджену
інформацію, позбавить журналістів та редакції тиску та цензури, на що
вказують українські та міжнародні експерти.
Загальне бачення реформування власності територіальної
громади міста Києва на комунальні підприємства ЗМІ має буде
викладено у Стратегії роздержавлення комунальних ЗМІ. Таким
шляхом вже зараз здійснюється трансформація власності в Закарпатській
ОДА. В Києві цього зроблено не було.
Стратегія, оголошена публічно, має включати наступні позиції:
1. Повноваження суб’єктів державного управління
2. Завдання стратегії
3. Часові рамки
4. Суб’єкти реформування
5. Аналіз загроз та викликів
6. Фінансування заходів
Найбільша складність в здійсненні цього процесу полягає у
зіткненні інтересів власності, бажанні діючого керівництва м. Києва
зберегти контроль над ЗМІ, невизначеність ринкової вартості активів. За
різними оцінками вартість КП ЗМІ становить від 100 до 300 млн. доларів
[102]. Конкретну вартість встановити може тільки експертна оцінка, яка
має встановити фактичну вартість основних засобів які знаходяться на
балансі підприємств.
Доступні дані щодо вартості (залишкової) 2 комунальних видань –
Хрещатика та Вечірнього Києва, яка міститься у Мапі комунальних ЗМІ
ДКТРМ становить менше 1 млн. грн. [2] Тому оцінки різних експертів
щодо вартості ЗМІ свідчать про бажання додати вартості активам.
Зрозуміло, що 2 інші ЗМІ – ТРК та РАДІО мають більше основних засобів,
ліцензії на мовлення [57], які звичайно підвищують вартість підприємств.
Також, ціна цих ЗМІ яка розраховується з щорічною підтримкою з
бюджету Києва на рівні 20-30 млн.грн відрізняється від вартості цих ЗМІ,
які в разі роздержавлення будуть позбавлені, в рази.
Фактично, можна стверджувати що вартість всіх медіа-активів в
разі планованого об’єднання реально могла сягнути 130-160 млн. грн.,
тепер, коли ці активи вирішено трансформувати у ТОВ окремо одне від
одного сумарна вартість буде на 20 % нижче. Таким чином, 100% частка
КМР в цих підприємствах, в разі відкритого, конкурентного повного
продажу може наповнити міський бюджет на 100 млн. грн. Але шанси
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

17. 17
скорого придбання цих активів, одночасно, в умовах економічної кризи є
не значною.
Додатково ускладнює процес продажу медіа-активів Києва
заборона на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації,
закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень,
підприємств з розповсюдження книг, преси із займаних ними на
законних підставах приміщень державної та комунальної власності, а
також знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової
інформації, яка передбачена відповідним проектом закону. Також діє
мараторій на відчуження приміщень які належать комунальним ЗМІ. [39]
Саме приміщення комунальних ЗМІ (вул. Володимирська, 51-Б, вул.
Хрещатик, 5-а, вул. Дегтярівська, 31) складуть основну вартість цих
активів, якщо вони будуть включені до майна ЗМІ. Без цих приміщень
зацікавленість потенційних інвесторів у застарілих редакціях та
неформатованих внутрішніх редакціях є сумнівною. Експерти
зазначають, що вартість виводу нового видання на Київський ринок
часто може бути меншою за ту ціну, за яку можна придбати 2 видання –
Хрещатик та Вечірній Київ.
Основні економічні показники ([117] [76])
НАЗВА ЗМІ Показники
Кількість працівників (2008 Прибуток (2007 рік) Прибуток (2006 рік)
рік)
Хрещатик 87 н/д н/д
Вечірній Київ 60 н/д н/д
ТРК КИЇВ 290 н/д н/д
Радіо Голос Києва 80 н/д н/д
Українська столиця 35 н/д н/д
Журнал КИЇВ 16 н/д н/д
ЗАГАЛОМ 568 ~ 10 млн. грн ~ 8 млн. грн.
Також, існує загроза та застереження НР з питань телебачення і
радіомовлення, що в разі зміни власника ТРК КИЇВ, ця
телерадіоорганізація буде позбавлена ліцензії на право мовлення,
оскільки відповідні документи видавалися зважаючи на її комунальний
статус. Застереження щодо ліцензії на радіомовлення Голосом Києва не
виявлено.
Наведені факти та тенденції 2006-2009 років свідчать про таке:
1. Фінансування з бюджету використовується на ефективно, що
підтверджено висновками за результатами ревізій проведених
КРУ м. Києва в 2007-2009 роках. [17]. За різними оцінками та
зібраними даними, у 2005-2009 роках комунальні ЗМІ Києва
отримали 120 – 140 млн.грн. бюджетних дотацій. З них до 50-70
мільйонів використано із порушенням чинного законодавства;
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

18. 18
2. Одна із стратегій діючого керівництва Києва полягає у тому
щоби максимально використовуючи бюджетне фінансування
зміцнити матеріально-технічну базу зазначених ЗМІ [76], для
того щоби на момент фактичної приватизації (2010-2012 роки)
отримати більш оснащені підприємства за рахунок бюджету;
3. Інша стратегія полягає у навмисному заниженню рейтингів ЗМІ
на ринку, зниженню якості продукції, при збереженню і навіть
збільшенню бюджетного фінансування (у 2009 році до 2008), що
дозволить говорити про поганий фінансово-економічний стан
цих підприємств, і як в наслідок їхньої вартості на ринку на
момент продажу;
4. Оголошувані в 2007 році фактичним керівництвом КМХ плани
щодо виходу за 2-3 роки на фінансову незалежність не
виправдалися [107]; комунальні ЗМІ і досі практично повністю
залежні від бюджетного фінансування, про що свідчать не
виплати заробітних плат персоналу на початку 2009 року,
конфлікти щодо цього питання через тимчасові припинення
фінансування через ГУ ЗМІ КМДА, якому вони підпорядковані;
також є свідчення що єдині статті які перевиконувалися по
факту – у сфері фінансування комунальних підприємств ЗМІ;
5. Інша стратегія полягає в тому, щоби доповнити власні медійні
активи Л.Черновецького та його оточення, які були придбані
протягом 2007-2009 років, комунальними підприємствами, що
може збільшити вартість КМХ, до реальних 60-80 млн. долл, для
подальшої капіталізації КМХ інструментами ІРО; (таким шляхом
нещодавно був капіталізований «Український Медіа-Холдинг»
[98])
6. В умовах існуючої політичної системи в Київській міській раді,
рішення щодо ЗМІ приймаються без урахування відповідної
комісії КМР, ГУ ЗМІ КМДА, громадськості та експертних кіл;
7. Зростання рекламного ринку у найближчі 3 роки, після
фінансової кризи 2008-2009 року [33], [34], зробить ринок
друкованих ЗМІ привабливим для потенційних інвесторів.
Очікується, за різними оцінками, щорічне зростання ринку
реклами в друкованих ЗМІ на 15-18 %, що в реальних цифрах
сягне до 420-480 млн. доларів на рік (2011-2013) [32], [35]; а
враховуючи, що переважна більшість цих сум, як і весь
рекламний бюджет розподіляється в Києві (до 75%), потенціал
ринку дозволяє очікувати значний інтерес інвесторів до КМХ за
умови якщо він буде структурований та створений [71].
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

19. 19
Розділ 2. Головне управління ЗМІ в м. Києві
2.1 Головне
Київська міська державна адміністрація утворена і діє відповідно до
Конституції України, ЗУ «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно
до діючого законодавства, міський голова, який обирається раз на 5
років обіймає посаду Голови КМДА. КМДА є виконавчим органом
Київської міської ради.
В структурі КМДА утворене і діє Головне управління з питань взаємодії з
засобами масової інформації та зв’язків із громадськістю (ГУ ЗМІ) [25],
яке знаходиться за адресою Київ, вул. Хрещатик, 44. ГУ ЗМІ є
структурним підрозділом КМДА, підзвітним та підпорядкованим Київській
міській раді та Київському міському голові, а з питань виконання функцій
виконавчої влади – Державному комітету телебачення і радіомовлення
України. [13]
Положення про ГУ ЗМІ затверджене наступними актами:
 Розпорядження КМДА № 1138 від 24 червня 2003 року
 Розпорядження КМДА № 2316 від 12 грудня 2003 року
 Розпорядження КМДА № 748 від 14 квітня 2006 року
 Розпорядження КМДА № 209 від 18 лютого 2009 року
Останньою редакціїє від 18 лютого 2009 року [13] ГУ ЗМІ підпорядковані
всі комунальні підприємства ЗМІ м. Києва:
Код ЄДРПОУ Назва
25195855 ДКП «Телерадіокомпанія «КИЇВ»
32455608 КП «Радіостанці «Голос Києва»
31628577 КП «Редакція газети «Вечірній Київ»
16469058 КП «Редакція газети «Хрещатик»
33947356 КП «Редакція газети «Українська Столиця»
ГУ ЗМІ КМДА виконує 11 основних завдань, передбачених положенням:
1. Участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері
інформації та видавничої справи з метою найбільш повного
задоволення потреб населення м. Києва в інформаційній та
видавничій продукції;
2. Сприяння реалізації конституційного права громадян на свободу
слова та захисту прав і законних інтересів журналістів та їх спілок;
3. Сприяння розвитку інформаційного суспільства, розширенню
інформаційного простору та розвитку інформаційної структури на
території м. Києва;
4. Забезпечення інформування населення м. Києва про діяльність
Київської міської ради та її виконавчого органу (КМДА);
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

20. 20
5. Здійснення заходів щодо сприяння безперешкодній діяльності ЗМІ;
6. Залучення представників ЗМІ до вивчення громадської думки
стосовно шляхів розв’язання гострих проблем у сфері діяльності
органів місцевого самоврядування та виконавчої влади на території
м. Києва, виявлення порушень законодавства в процесі надання і
використання інформації, реалізації конституційного права
громадян на звернення;
7. Забезпечення ефективної взаємодії з ЗМІ, підтримки діалогових
відносин з громадськістю шляхом висвітлення повсякденної
діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади у
м. Києві, підприємств, установ та організацій, що належать до
сфери їхнього управління; оперативне реагування на запити
населення щодо надання відповідної інформації;
8. Підготовка інформації про
діяльність КМР та її
виконавчого органу, КМДА,
створення та реалізація
тематичних медіа-планів та
проектів, організація
оприлюднення і ЗМІ
інформаційних матеріалів,
підготовлених
структурними підрозділами
виконавчого органу КМДА;
9. Здійснення моніторингу
висвітлення ЗМІ діяльності
органів місцевого
самоврядування та
виконавчої влади,
організація оперативного
реагування на критичні
публікації, виступи,
повідомлення тощо;
10. Управління підприємствами, установами та організаціями у
сфері інформації та видавничої справи, що належать до
комунальної власності територіальної громади м. Києва;
11. Координація діяльності місцевих підприємств, установ та
організацій інформаційної та видавничої діяльності незалежно від
форм власності;
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

21. 21
Головне управління ЗМІ сформоване з:
 Відділу ЗМІ, поліграфії та книговидання
 Відділу телекомунікацій та електронних ЗМІ
 Інформаційно-аналітичного управління
 Відділу моніторингу інформаційного середовища
 Проблемно-аналітичний відділу
 Юридичний відділу
 Відділу фінансово-економічного забезпечення та
бухгалтерського обліку
 Відділу організаційно-кадрової роботи
За інформацією ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ ТА
ІНВЕСТИЦІЙ КМДА підтверджується, що відповідно до Розпорядження
[13.1] комунальні ЗМІ підпорядковані ГУ ЗМІ КМДА. Виключні права та
повноваження щодо аналізу та моніторингу результатів перевірок
комунальних ЗМІ та контроль за їх фінансуванням покладений на ГУ ЗМІ.
[17.1]
За інформацією ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ
РАДИ З ПИТАНЬ ВЛАСНОСТІ ПИТАННЯ ПРАВОВИХ МЕХАНІЗМІВ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА,
БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ В
ЧАСТИНІ ФІНАНСУВАННЯ
віднесені в тому числі до
компетенції ПОСТІЙНОЇ
КОМІСІЇ КИЇВСЬКОЇ
МІСЬКОЇ РАДИ З ПИТАНЬ
БЮДЖЕТУ ТА СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.
[17.2].
За інформацією комісії з
питань власності, ГОЛОВНОМУ
УПРАВЛІННЮ З ПИТАНЬ
КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
КМДА належать виключні
повноваження та функції по
управлінню корпоративними
правами територіальної громади
м. Києва та державними
корпоративними правами, щодо
підприємств (пакетів акцій), що
перебувають у сфері управління
КМДА. [17.2].
З метою з’ясування стану виконання рішення Київради [5] щодо
перетворення КП на ТОВ, та в підтримку проведення громадської
експертизи діяльності ГУ ЗМІ КМДА ПОСТІЙНА КОМІСІЯ КИЇВСЬКОЇ
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

22. 22
МІСЬКОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ВЛАСНОСТІ направила запит щодо надання
інформації щодо стану виконання відповідного рішення Київради (лист №
29/283-11 від 18 січня 2010 року, [17.3]) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ
КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ м. КИЄВА (Чуб А.В.)
Рішення Київської міської ради № 52/2121 від 17 вересня 2009 року
передбачає: перетворення 4 КП у ТОВ із 100% участю КМР у
новостворених підприємствах. За формальною правовою логікою, та
відповідно до п.1 цього рішення:
п.1 «Реорганізувати комунальні підприємства шляхом перетворення
їх в товариста з обмеженою відповідальністю з часткою територіальної
громади м. Києва в розмірі 100% статутного капіталу:
Далі за текстом» [5]
п.2 «Доручити ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННЮ КОМУНАЛЬНОЇ
ВЛАСНОСТІ м. КИЄВА із Головним управлінням з питань взаємодії
з засобами масової інформації та зв’язків із громадськістю
відповідно до законодавства здійснити організаційно-правові заходи
щодо виконання п.1 цього рішення. Уповноважити ГОЛОВНЕ
УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ м. КИЄВА на підписання
всіх необхідних документів щодо виконання пункту 1 цього рішення» [5]
п.3 «Контроль за виконанням цього рішення покласти на
ПОСТІЙНУ КОМІСІЮ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ З ПИТАНЬ
ВЛАСНОСТІ (ДЕЙНЕГА)» [5]
Створені ТОВ будуть вважатися
правонаступниками всіх прав і
обов'язків комунальних підприємств.
Відповідно до стенограми пленарного
засідання Київради 17 вересня
[88], прийняття цього рішення
ініціював депутат від фракції Блоку
Леоніда Черновецького, начальник
Головного управління
комунальної власності Анатолій
Чуб, відзначає видання. Вносячи цей
проект до порядку денного, Чуб не
роз'яснив депутатам його суті, однак
рішення було прийнято 64 голосами
за умови необхідного 61. У
пояснювальній записці до рішення
необхідність його прийняття
обґрунтована:
- раціональним використанням бюджетних коштів і
- скороченням витрат на утримання адміністративних апаратів
редакцій.
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

23. 23
Також у записці підкреслюється, що реорганізація ЗМІ в ТОВ дасть
змогу розширити коло осіб, які зможуть фінансово сприяти їхній роботі.
[49] Надання зазначеної інформації, опрацювання змісту проведеної
роботи дозволить оцінити виконання останнього актуального рішення
КМДА щодо реформування ЗМІ міста. Відповідь буде надана до 25
лютого ц.р..
Нова редакція Положення про ГУ ЗМІ, що діяла до червня 2009
року не передбачала прямого підпорядкування ГУ ЗМІ комунальних
підприємств ЗМІ м. Києва. Ці зміни були внесені для формалізації
бюджетних процедур, оскільки фінансування ЗМІ проводилося через ГУ
ЗМІ. Згідно з цим Положенням [13], комунальні ЗМІ підпорядковано ГУ з
питань взаємодії зі ЗМІ та зв'язків з громадськістю, зокрема в таких
питаннях, як [79]:
1. погодження проектів статутів, вдосконалення господарського
механізму їхньої діяльності
2. пропозиції щодо створення, ліквідації та реорганізації чи зміни
напрямків діяльності, сприяння зміцненню матеріально-технічної
бази комунальних ЗМІ,
3. погодження штатних розписів, розмірів премій, надбавок,
нарахування гонорарів тощо.
4. забезпечення ефективності використання бюджетних коштів,
5. забезпечення виконання державного й регіонального
замовлення на випуск
інформаційної й
видавничої продукції,
6. контролю за
дотриманням галузевого
законодавства,
забезпечення звітності,
7. координації їхніх
зовнішніх зв'язків,
Наступні факти
підтверджують участь ГУ ЗМІ
в управлінні комунальними
ЗМІ:
 «2008 року недофінансу-
вання КМХ становило
приблизно 60% і така
практика є традиційною
для Головного управління
КМДА по взаємодії зі ЗМІ з жовтня минулого року», - таку заяву
розповсюдила прес-служба Київського медіахолдингу у відповідь на
коментар Головного фінансового управління Київської міської
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

24. 24
державної адміністрації, яке повідомило, що станом на 30 квітня
2009 р. з міського бюджету міста Києва всім редакціям комунальних
ЗМІ в повному обсязі профінансовано видатки на виплату заробітної
плати з нарахуваннями за березень 2009 року. [151]
 Головне фінансове управління Київської міської державної
адміністрації повідомило, що станом на 30 квітня 2009 року з
міського бюджету міста Києва всім редакціям комунальних ЗМІ в
повному обсязі профінансовано видатки на виплату заробітної
плати з нарахуваннями, згідно із затвердженими їх керівниками
штатними розписами, за березень 2009 року включно. Скрутна
фінансова ситуація в комунальних медіа пов’язана була із
затримкою у виплаті коштів від засновника - КМДА. [152]
 Кадрова та організаційна
політика на ДКП
«Телерадіокомпанія
«Київ» перебувала у
незадовільному стані, про
що зокрема свідчать дані
вибіркового аналізу,
проведеного фахівцями
Головного управління
внутрішнього фінансового
контролю та аудиту на
початку квітня 2007 року.
1 квітня 2007 року було
введено в дію штатний
розпис, яким проведені
зміни в організації праці,
викликані необхідністю
удосконалення
організаційної структури
підприємства, проведення
раціоналізації робочих
місць, що спрямовано на
оздоровлення та
покращення
організаційно-управлінського процесу в цілому, а також внесені
зміни до штатного розпису Підприємства (про що свідчать наявні на
Підприємстві документи). Дані зміни були затверджені Головним
управлінням з питань взаємодії з засобами масової інформації та
зв‘язків із громадськістю. [62]
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only

25. 25
2.2 Нормативне забезпечення
Відповідно до Положення ГУ ЗМІ [13], головне управління у своїй
діяльності керується Конституцією України, законами України,
постановами ВРУ, указами і розпорядженнями Президента України,
декретами, постановами і розпорядженнями КМУ, наказами Державного
комітету телебачення і радіомовлення України, рішеннями Київради,
розпорядженнями Київського міського голови, розпорядженнями
виконавчого органу Київради (КМДА), а також Положенням про ГУ ЗМІ.
Перелік внутрішніх нормативно-правових актів, на підставі яких
здійснюється управління комунальними ЗМІ м. Києва
(Список доповнюється)
Рішення КМР та КМДА
[4] Рішення Київської міської ради № 791/1452 від 14 червня Про зміну форми
2007 року власності, 1 редакція
[5] Рішення Київської міської ради № 52/2121 від 17 вересня Про зміну форми
2009 року власності, 2 редакція
[6] Рішення Київської міської ради № 845/845 від 18 грудня Редакційний статут Голосу
2008 року Києва
[7] Розпорядження КМДА № 254 від 21 лютого 2003 року Статут КП ГОЛОС КИЄВА
[8] Розпорядження КМДА № 1699 від 21 грудня 2007 року Статут КП ГОЛОС КИЄВА
(зміни)
[9] Розпорядження КМДА № 857 від 17 червня 2008 року Статут КП ТРК КИЇВ
[10] Розпорядження КМДА № 1138 від 24 червня 2003 року Положення про ГУ ЗМІ
перша редакція
[11] Розпорядження КМДА № 2316 від 12 грудня 2003 року Положення про ГУ ЗМІ
друга редакція
[12] Розпорядження КМДА № 748 від 14 квітня 2006 року Положення про ГУ ЗМІ
третя редакція
[13] Розпорядження КМДА № 209 від 18 лютого 2009 року Положення про ГУ ЗМІ
остання редакція
[13.1] Розпорядження КМДА № 237 від 19 лютого 2003 року Про деякі питання
діяльності підприємств,
установ та організацій що
належать до комунальної
власності територіальної
громади міста Києва
[13.2] Рішення КМР № 360/1770 від 15 липня 2004 року Положення про головне
управління економіки та
інвестицій
[13.3] Рішення КМР № 124/1179 від 06 березня 2009 року Витяг Про бюджет міста
Києва на 2009 рік
[13.4] Рішення КМР № 801/3376 від 19 липня 2005 року Про вирішення окремих
питань діяльності
комунальних засобів
масової інформації
[13.5] Розпорядження КМДА року № 1305 від 03 жовтня 2007 Про організацію правових
заходів, пов’язаних з
припиненням підприємств
засобів масової інформації
[13.6] Розпорядження КМДА № 922 від 01 липня 1997 року Про створення державного
комунального
підприємства
"Телерадіокомпанія "Київ"
OBI-Consulting Ukraine, 2010 For internal use only