Формування національно-патріотичного світогляду вихованців засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва

1. Наталя Махиня
ФОРМУВАННЯ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ВИХОВАНЦІВ
ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО
МИСТЕЦТВА

2. 2
Управління освіти і науки
Кам’янець-Подільської міської ради
Центр дитячої та юнацької творчості
Наталя Махиня
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-
ПАТРІОТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ВИХОВАНЦІВ
ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА
ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
Посібник
Кам’янець-Подільський
2018

3. 3
Автор:
Махиня Н.В., керівник гуртка образотворчого та декоративно-прикладного
мистецтва «Веселка» Кам’янець-Подільського центру дитячої та юнацької
творчості
Рецензенти:
Ніколайчук Н.Є., методист науково-методичного центру управління освіти і
науки Кам’янець-Подільської міської ради
Семенишена В.С., завідувач науково-методичного відділу Кам’янець-
Подільського центру дитячої та юнацької творчості
Махиня Н.В. Формування національно-патріотичного світогляду вихованців
засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва: Посібник//
Н.В.Махиня – Кам’янець-Подільський, 2017. – 51 с.
У посібнику висвітлено теоретичні і практичні аспекти реалізації Концепції
національно-патріотичного виховання у гуртку образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва. Акцентовано увагу на ролі образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва в формуванні національної культури
школярів. Презентовано систему використання різноманітних технік на заняттях
гуртка як засіб втілення ідеї національно-патріотичного виховання в практичній
площині.
Матеріали посібника адресовані керівникам гуртків, учителям
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, творчої праці у закладах
позашкільної та загальної середньої освіти, усім, кому небайдужа проблема
патріотичного виховання школярів у сучасних умовах.

4. 4
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА………………………………………………………………………..…4
І. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ – ВАЖЛИВА ЛАНКА
ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ……………………………………………………..………6
1.1. Мета, завдання, принципи національно-патріотичного виховання…………….6
1.2. Прийоми роботи щодо національно-патріотичного виховання школярів……..9
ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ У ГУРТКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА ДЕКОРАТИВНО-
ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА………………………………………………….…12
2.1. Роль образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в формуванні
національної культури школярів…………………………………………………..…12
2.2. Використання різноманітних технік на заняттях гуртка як засіб втілення ідеї
національно-патріотичного виховання в практичній площині……………….……14
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...…26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..27
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..……28
Додаток 1. План-конспект заняття на тему: «Малювання фарбами. Передача
настрою в тематичних композиціях «Запорізька Січ», «Січові стрільці»…….…..29
Додаток 2. Виховний захід на тему: «Люблю Вкраїну я свою: вона найкраща
в цілім світі».……………………………………………………………………….…32
Додаток 3. Майстер-клас в техніці квілінг «Виготовлення листівки»………...….37
Додаток 4. Фотогалерея………………………………………………………...……45

5. 5
ПЕРЕДМОВА
На сучасному етапі розбудови української держави постає глобальна
проблема – відродження національної свідомості українського народу, молоді,
насамперед виховання справжнього громадянина і патріота рідної землі. Вивести
Україну на шлях прогресу і процвітання, створити якісно нову демократичну
державу можуть лише свідомі громадяни, віддані українській національній ідеї,
які люблять Україну, свій народ, націю та готові самовіддано служити їх
інтересам.
Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного
патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати в учнів
громадянсько-активні, соціально значущі якості. Захистити суверенність,
цілісність України – одне із найбільших завдань сьогодення. Як наголошується в
Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, серед виховних
напрямів найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське
виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і
викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості
нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку
власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального
добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності,
здорового способу життя, готовності до змін [9]. Тому на часі нові підходи і нові
шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При
цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та
історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і
міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і
загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх
переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери. Проблема
формування патріотизму охоплює всі сфери суспільного життя нашої нації:
соціальну, політичну і, чи не найбільше, – освітню та виховну. Серед пріоритетів
закладів позашкільної освіти – реалізація завдань національного виховання,
здійснення управлінського та науково-методичного супроводу діяльності

6. 6
педагогічних колективів щодо формування національної свідомості, патріотизму,
толерантності вихованців. У закладах освіти створено особистісно-орієнтовані
системи національно-патріотичного виховання, впроваджуються сучасні
інноваційні технології становлення учня як громадянина-патріота України,
готового виявляти національну гідність, сприяти громадянському миру і злагоді в
суспільстві, наслідувати приклади самовідданого служіння Батьківщині, героїв
Небесної сотні, захисників України. Важливо, щоб кожен освітній заклад став для
дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на
себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну,
незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її
національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та
встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

7. 7
І. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ – ВАЖЛИВА
ЛАНКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
1.1. Мета, завдання, принципи національно-патріотичного виховання
Національно-патріотичне виховання віднесено до числа важливих
напрямків освіти та науки України. Патріотизм – одна з найбільш значущих,
вічних цінностей, притаманних усім. Патріотизм – моральний та політичний
принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов і відданість Батьківщині,
гордість за її минуле й сьогодення, прагнення захищати її інтереси.
Мета національно-патріотичного виховання: становлення громадянина –
патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну,
незалежну, демократичну, правову, соціальну державу і забезпечувати її
національну безпеку; сприяння єднанню українського народу, громадянському
миру і злагоді в суспільстві.
Завдання патріотичного виховання у школярів та молоді:
- формування критичної свідомості, прийняття свідомого рішення,
здійснення вільного вибору;
- розуміння норм і правил поведінки в суспільстві та поваги до них, знання
законів, основних прав людини, спільної праці на благо суспільства;
- формування особистої відповідальності та громадянського обов'язку,
взаєморозуміння та взаємоповаги до кожної особистості, етнічної групи,
народу та їх культур.
Принципи національно-патріотичного виховання:
- національна спрямованість (передбачає формування національної
самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе
ставлення до його культури, мови, народних традицій та звичаїв, які забезпечують
духовну єдність та наступність поколінь);
- гуманізація виховного процесу (педагог зосереджує увагу на дитині як
вищій цінності);
- активність і самостійність суб’єктів (формує навички прийняття
самостійних рішень, почуття відповідальності за їх реалізацію);

8. 8
- полікультурність (інтегрованість української культури у європейський та
світовий простір, формування у дітей та учнівської молоді відкритості,
толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірувань інших народів;
здатності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури
загальнолюдської).
Здійснення мети, завдань і принципів національно-патріотичного виховання у
закладах освіти досягається різними засобами реалізації, серед яких є рідна мова,
фольклор, національна творчість, образотворче та декоративно-прикладне
мистецтво.
У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді [9]
визначено основні заходи з її реалізації на всіх етапах освіти по вихованню. У
закладах позашкільної освіти навчально-виховна робота спрямовано на:
- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей,
переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної
символіки;
- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування
ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;
- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами
людини та її патріотичною відповідальністю;
- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі
готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми
та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства,
спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності
дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе
відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до
демократичних принципів;
- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського
суспільства;

9. 9
- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності,
свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до
природи;
- формування мовленнєвої культури;
- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству,
аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму [9].
Важливе значення у формуванні патріотичних почуттів підростаючого
покоління має мистецтво. Як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм як діяльна
спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю,
етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою
працею. Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо
відокремити від складного цілісного процесу формування особистості [14].
«Мистецтво – величезна сила, здатна пробуджувати почуття гордості за людину.
Треба, щоб це почуття пробуджувалося й міцніло у зв’язку з патріотичними
ідеями, суть яких розкривається в художніх образах» [11]. Твори образотворчого
та декоративно-прикладного мистецтва є тим духовним середовищем, у якому
формуються світогляд, національна свідомість, естетичні ідеали, моральні
цінності, патріотичні та трудові якості особистості.
Отже, постійне перебування дітей під впливом матеріальної й духовної
культури рідного народу, що простежується на заняттях гуртка образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва, необхідне для становлення
індивідуальності, власної активної життєвої позиції, таким чином формується
почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу,
поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, прагнення
її розбудовувати, формувати імідж України як європейської держави, дбайливо
ставитись до рідної землі, оточуючих людей, мови, традицій, культури, нести
відповідальність за долю своєї держави.

10. 10
1.2. Прийоми роботи щодо національно-патріотичного виховання
школярів
Патріотичне виховання школярів є одним з основних завдань освітньої
установи. Це складний педагогічний процес. В основі його лежить розвиток
моральних почуттів. Вирішуючи завдання патріотичного виховання, кожен
педагог повинен будувати свою роботу відповідно з місцевими умовами та
особливостями дітей, враховуючи такі принципи:
- «позитивний центризм» (відбір знань, найбільш актуальних для дитини
даного віку);
- безперервність і спадкоємність педагогічного процесу;
- диференційований підхід до кожної дитини, максимальний облік його
психологічних особливостей, можливостей та інтересів;
- раціональне поєднання різних видів діяльності, адекватний віком баланс
інтелектуальних, емоційних і рухових навантажень;
- діяльнісний підхід;
- розвиваючий характер навчання, заснований на дитячої активності.
Патріотичне виховання в закладі позашкільної освіти має здійснюватися як
у процесі навчання, так і в позаурочній діяльності, оскільки цей процес
передбачає широке використання можливостей навчальних дисциплін і
включення дітей у різноманітні види соціально значущої діяльності, так як в
шкільні роки розкривається зміст патріотизму як почуття любові до Батьківщини,
турботи про її інтересах, готовності до її захисту від ворогів.
Прийоми виховання – складова частина методу, що забезпечує застосування
його в певних умовах. Тому деякі дослідники розглядають методи виховання як
певну сукупність прийомів виховної взаємодії з вихованцями. Методи та прийоми
можуть у конкретних ситуаціях переходити один в одного.
Прийоми, що сприяють формуванню національно-патріотичного
виховання:
- Переконання та особистий приклад. Переконання – це і роз'яснення, і
доказ необхідності або недопустимості визначеної поведінки, вчинку.

11. 11
Особистий приклад – повновагий аргумент правоти дорослої людини.
- Моральна підтримка та зміцнення віри підлітка в свої сили і можливості.
- Залучення до цікавої діяльності.
- Пробудження гуманних відчуттів.
- Активізація відчуттів дитини полягає у пошуку дорослими умов, які здатні
зачепити та активізувати глибоко приховані благородні прагнення підлітка.
- Авансування.
Переконання – прийом виховного впливу, за допомогою якого керівник
гуртка звертається до свідомості, почуттів, життєвого досвіду дітей з метою
формування свідомого ставлення до дійсності і норм поведінки.
Переконання формують у процесі засвоєння учнями естетичних, моральних,
політичних, філософських національно-патріотичних та інших знань.
Переконувати можна словом і ділом. Тому переконання здійснюють лише в
єдності з іншими методами виховання: переконання шляхом бесіди, дискусії,
лекції, за допомогою конкретного прикладу, педагогічної ситуації, на основі
громадської думки тощо.
Навіювання – прийом впливу на особу або групу осіб, розрахований на
беззаперечне сприйняття незалежно від їх думок і волі. Засобами навіювання є
слова, жести, міміка. Від інших способів впливу він відрізняється зниженою
аргументацією. Навіювання застосовують при зниженому рівні усвідомлення і
критичності, регулюючи і стимулюючи психічну і фізичну активність.
«Авансування особистості» – надання дитині певного блага, вислів
позитивної думки про особистість, навіть якщо він поки що на нього не заслужив
повною мірою. Аванс в даній ситуації спонукав до прояву кращих якостей. Учні
не байдужі до свого становища в колективі, до ставлення до них дорослих і
однолітків. Кожен переживає своє становище в колективі по-своєму, приховуючи
заповітні думки й почуття. Спостереження за поведінкою учнів, бесіди з ними та
їх батьками дають змогу виявити, що вони найбільше цінують. Створена
педагогом ситуація, що активізує ці думки і почуття, робить їх провідними і
вирішальними, допомагає формувати позитивні риси особистості.

12. 12
Дитячому вікові притаманне прагнення до діяльності, бажання в чомусь
виявити себе, знайти вихід своїй енергії. Важливо створити відповідні умови для
позитивного спрямування такої діяльності. Тому цей прийом застосовують на
заняттях гуртків (предметних, спортивних, художніх, технічних). В
індивідуальній роботі використовують прийом залучення вихованця до цікавої
діяльності, яка захоплює його, в якій він «забуває» про свої негативні потяги, в
нього народжуються благородні прагнення, виявляються позитивні якості.

13. 13
ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ГУРТКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА
ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
2.1. Роль образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в
формуванні національної культури школярів
Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво є тим соціальним
надбанням кожної нації, в якому знаходять відображення світогляд, традиції,
художні та моральні цінності, історія країни та народу, що живе в ній. Україна –
не виключення, оскільки будь-яке українське ремесло бере свій початок від того
самого коріння, що й самі українці. Поєднуючи в собі практичну та естетичну
функції, прикладне мистецтво стає тим середовищем матеріальної й духовної
культури рідного народу, яке необхідне для найповнішого розкриття і розвитку
природних здібностей дітей та молоді, їх творчості, ініціативності, становлення
індивідуальності, формування неповторного духовного світу, власної активної
життєвої позиції, почуттів обов’язку, відданості і працелюбності [9]. В цьому
контексті гуртки декоративно-прикладного мистецтва закладів позашкільної
освіти, відроджуючись після тривалого періоду занепаду, набувають нового
значення і перетворюються на вагомий важіль формування засад патріотичної
свідомості.
Твори образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва є тим
духовним середовищем, у якому формуються світогляд, національна свідомість,
естетичні ідеали, моральні цінності, патріотичні та трудові якості особистості.
Постійне перебування дітей під впливом матеріальної й духовної культури
рідного народу необхідне для становлення індивідуальності, власної активної
життєвої позиції.
Освітній процес у гуртку образотворчого та декоративно-прикладного
мистецтва забезпечує розвиток особистості та має системно-комплексний підхід
до змісту процесу виховання, вибору методів і засобів, взаємодії сфер впливу на
формування патріотичних, громадянських якостей у вихованців. Заняття
проводимо таким чином, щоб пробуджувати у вихованців національні почуття,

14. 14
виховувати в них повагу та любов до свого народу, до його віковічних моральних
і духовних здобутків, народних ремесел, а також взаємоповагу та гордість за свою
Батьківщину, і на цій підставі формуємо суспільно-важливі риси громадянина
України: національну свідомість, духовність, трудову активність, морально-
етичну, фізичну, економічну та правову культуру.
Завдання національно-патріотичного виховання засобами декоративно-
прикладного мистецтва керівник гуртка розв’язує за допомогою пробудження
інтересу вихованців до історичного минулого рідного народу, його героїчної
боротьби за волю, свободу і незалежність; стимулювання захоплення високою
духовністю, гуманістичними цінностями, глибоким патріотизмом наших предків;
оволодіння традиціями, звичаями, обрядами нашого народу, в яких широко
застосовується національно-патріотичний потенціал декоративно-ужиткового
мистецтва; виховання умінь і навичок застосування, збереження і творення нових
виробів, зразків декоративно-прикладного мистецтва, практичної участі
вихованців у розвитку цього виду мистецтва; формування почуття господаря
рідної землі; виховання обов’язків перед народом, рідною землею і
Батьківщиною, відповідальності за розвиток своєї мови, культури і духовності
[10, С.4–32]
Велику увагу приділяємо пропагуванню народного мистецтва, воно
нерозривно пов'язане з життям і побутом українського народу. У яких би умовах
не жили люди, вони завжди прикрашали своє житло, предмети побуту, одяг і
знаряддя праці. Народному мистецтву властива спільна риса: майстер завжди
чудово володіє образною мовою, природним матеріалом, уміє повною мірою
розкрити його красу, тонко відчуває колір і пропорції. Багато поколінь
талановитих майстрів закладали духовну силу, гармонію та мудрість наших
пращурів у свої роботи. Простоту і змістовність образів пронесли через століття у
своїй творчості народні умільці всіх регіонів України. Робота гуртка тісно
пов’язана з українським народним мистецтвом, відомими промислами та
ремеслами: витинанкою, петриківським розписом, писанкарством, українською
народною вишивкою, ліпленням з глини тощо. На заняттях вихованці

15. 15
знайомляться з культурою українського народу, історією народної творчості
різних видів, здійснюють перші кроки у традиційних українських промислах. Тим
самим вихованці залучаються до творчості, розвиваються їх інтереси,
підвищуються допитливість, творчі здібності, загальнонавчальні та специфічні
навички.
2.2. Використання різноманітних технік на заняттях гуртка як засіб
втілення ідеї національно-патріотичного виховання в практичній площині
В основу навчальної програми гуртка образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва покладено формування компетентностей особистості.
Основні завдання полягають у формуванні наступних компетентностей.
1. Пізнавальної , що забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, які
стосуються образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.
2. Практичної, що сприяє оволодінню навичками виготовлення
різноманітних виробів.
3. Творчої, що забезпечує формування творчих здібностей.
4. Соціальної, що сприяє вихованню дбайливого, шанобливого ставлення
до народних традицій,національної свідомості, формування естетичного
смаку; популяризації народних промислів.
Під час навчання вихованці поступово опановують різні техніки, прийоми
виготовлення різноманітних виробів, тим самим формуємо відповідні компетенції
дитини. Вони отримують початкові дані про взаємозв’язок матеріалу, форми й
декорування виробів, їхню залежність від призначення, поняття про ритм, рапорт,
симетрію, асиметрію, кольорову гармонію.
На заняттях початкового рівня знайомимо гуртківців з культурою
українського народу, історією народної творчості різних видів. Вони здійснюють
перші кроки у традиційних українських промислах вишивки, розпису, ліплення,
тощо. Дієвим підґрунтям для освітнього процесу, вважаємо, – формування у
школярів молодшого шкільного віку конкретного практичного досвіду з
виготовлення предметів і речей, які у своєму змісті пов’язані з народною
культурою українців, а саме – виготовлення виробів, які були характерними для

16. 16
побуту українців, а деякі з них криють у своїх формах і техніках оздоблення й
інші сторінки нашої історії. Під час вивчення теми «Ліплення» вихованці
виготовляють іграшки, медальйони, мініатюрні предмети побуту та посуду:
тарілочки, глечик, горнятко та інше.
На заняттях основного рівня закріплюємо набуті навики та вміння
вихованців, опановуємо нові. Гуртківці самостійно складають план роботи над
виробами, працюють з ескізами, кресленнями, поглиблюють й удосконалюють
знання за розділами шкільних програм трудового навчання. Створення за
власним задумом виробів для оформлення шкільних приміщень і житла сприяє
розвитку творчого потенціалу дітей. (Витинанки, гірлянди, іграшки-обереги з
тканини та природних матеріалів, сувеніри-підвіски з паперу та паперових
смужок.)
Засобами, які допомагають втілити ідеї національно-патріотичного
виховання на заняттях образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва є:
- природні (усі натуральні об'єкти, що існують у незмінному природному стані);

17. 17
- текстові (поезія, казки, прислів’я, історичні довідки, що не тільки несуть
додаткову інформацію, а й стимулюють пізнавальний інтерес до культури та
мистецтва);
- ілюстративні (художні, графічні, схематичні, фотографічні способи фіксації);
- технічні (мультимедійна дошка, аудіо- та відеозаписи, комп'ютерні програми).
Під час виготовлення гуртківцями декоративно-прикладних виробів
важливе місце, крім суто технічної, має й мистецька сторона цієї справи, яка
полягає насамперед у визначенні художньої ідеї твору, в основу якого покладено
той образ, який виникає в уяві дитини, тих думок і почуттів, які вона хоче
передати оточуючим. Під час виготовлення виробів технікою аплікації соломкою
вихованці створюють художні композиції, які відображають історію українського
народу, його визвольний рух і звитягу сучасних захисників рідного краю тощо.
Використання різноманітних технік у роботі гуртка образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва тісно пов’язана з народним мистецтвом,
різноманітними промислами та ремеслами, які беруть свій початок ще з прадавніх
часів але при цьому вони залишаються актуальними та цікавими аж до сьогодні.
Із величезного переліку існуючих та відомих технік мабуть найпоширенішими є
вишивка, писанкарство, ліплення, гончарство, плетіння, витинання, художні
розписи, мозаїки та інші. Більшість із них набувають рис та ознак, характерних
для сьогодення, при цьому залишаючись фундаментальною складовою
українського та світового мистецтва.
Прагнення людини до самовираження, зокрема і через творчість, сприяє
появі та популяризації нових та цікавих технік, які приваблюють своєю
оригінальністю, простотою чи, навпаки, складністю виконання і, звісно ж,
неперевершеним готовим результатом. До їх переліку можна внести аплікацію з
паперу, з паперових смужок, тканини, шкіри, сухих рослин, насіння, ниток,
волокон, соломки, бісеру, вітражі на склі, які не втрачають своєї популярності
поруч із такими як ліплення, плетіння, вишивка та ін. Усі ці види творчої
діяльності широко використовуємо у гуртку.

18. 18
При вивченні теми: «Ліплення» використовуємо цікаву ідеєю сюжету чи
образу, чим може стати народна казка, пісня, літературні твори видатних
українських авторів або, навіть, мультиплікаційний фільм. (Казки:
«Котигорошко», «Кирило Кожум’яка», «Кривенька качечка»; народні пісні:
«Грицю, Грицю до роботи, », «Ой у лузі калина стояла», «Садок вишневий коло
хати», «Тихо над річкою»; художні твори «Лісова пісня» Л.Українки, «Наталка
Полтавка», «Козак за Дунаєм». Усвідомлюючи шедевральність українських
витворів в різних видах мистецтва, їх визнання не лише на Батьківщині, але у
всьому світі в душах дітей зароджуються перші паростки гордості за рідну землю
і свій народ. Як і інші види творчої діяльності, ліплення розвиває почуття
прекрасного та має велике значення у навчанні та вихованні дітей. Ліплення як
діяльність, більшою мірою, ніж аплікація або малювання, підводить дітей до
уміння відтворювати форму, розміри, об’єм та допомагає знайомитися із
навколишнім світом, спостерігати за живими об’єктами. Специфіку ліплення
визначає матеріал. Звісно, працювати з природним матеріалом, а саме з глиною,
потрібні відповідні умови та обладнання, тому як альтернативу обираємо тісто.
Для дитячої творчості цей матеріал більш зручний, м’який та викликає більший
інтерес ніж пластилін, хоча деякі види роботи з ним ми теж опрацьовуємо на
заняттях гуртка. Солоне тісто в останні роки стало дуже популярним матеріалом
для ліплення. Вироби з тіста знаходять місце і в сучасному світі, оскільки
цінується усе екологічно чисте і зроблене своїми руками. Ліпити можна з нього
майже все: іграшки, елементи декору,
картини, панно, прикраси, обереги, сувеніри
тощо. Теми для роботи ми беремо із казок,
пісень, легенд та переказів, поезії та й просто
з життя.
Під час вивчення тем з розділу
«Виготовлення сувенірів» приділяємо увагу
технології виготовлення квітів, характерних для українських земель. Для цього
вихованцям пропонуємо виготовити квіти для дівочого вінка, який є не тільки

19. 19
чудовою прикрасою, а й перш за все — важливою складовою нашої культури.
Адже віночок, сплетений з квіточок і трав,
оздоблений яскравими стрічками, — один з
найдавніших українських символів. На заняттях
знайомимо вихованців з композиційним складом
вінка, обрядом вінкоплетіння, його видами,
значенням квітів, символікою стрічок тощо. На
заняттях гуртка вихованці дізнаються для чого ж, і з
яких квітів плетуть вінок. Сплести віночок власноруч можна з живих квітів, або
створити з різноманітних матеріалів: тканини, помпонів, паперу тощо. Паперові
віночки можна виготовляти із гофрованого паперу, із кольорових смужок у
техніці «квіллінг» або «оригамі». Для цього використовуємо заздалегідь
розроблені ескізи, викрійки, схеми. Відповідно підбираються кольори матеріалу
та основа чи каркас для закріплення готового виробу.
При вивченні теми «Українська народна вишивка», розказуємо дітям про
те,що вишивка, вишиваний рушник, вишита сорочка – невід’ємні елементи
нашого життя від давніх-давен, елемент національної культури та мистецтва, який
має не лише естетичне призначення, а й сакральне. Вишивкою прикрашають
оселю: фіранки, скатертини, покривала, серветки тощо. Тому нам варто
схилитися перед цим феноменом, що пройшов через
століття і повернувся до нас,
сучасних жителів нашої
України. Акцентуємо увагу
вихованців на символіку,
орнамент, візерунку, їх значення під час бесід
«Особливості візерунків і сполучення кольорів на
вишивках різних районів України», «Традиції
оздоблення вишивкою рушників та одягу в Україні».
Опановуючи мистецтво вишивання, гуртківці,
непомітно для себе, засвоюють моральні цінності української нації, залучаються

20. 20
до традиційної обрядовості, і починають сприймати світ крізь призму художньо-
естетичних уподобань нашого народу. Діти знайомляться з історією походження
вишивки, спільно з керівником гуртка відвідують інтернет-виставки,
знайомляться з її видами, традицією вишивки кожного регіону України, а також
подільською вишивкою, її значенням у житті рідного народу.
Знайомлячись з символікою писанкарства під час вивчення теми «Різновид
писанок», «Подільська писанка», вихованцям пропонуємо відгадування загадок
про рослини-символи. «У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється
у воду на свою хорошу вроду (калина); « «Батько тисячу синів має, кожному
шапочку справляє (дуб, жолуді); «Стебельце - шорстка дробинка,у середині –
чорна вуглинка, пелюстки блискучі як лак. Це квітує червоний…(мак)». У такій
формі викладений матеріал сприймається гуртківцями більш доступно та
запам’ятовується дуже легко. Також пропонуємо завдання на основі отриманих
знань зі складання орнаментів без використання традиційних матеріалів (замість
того вихованці використовують відбитки певних речей або овочів чи фруктів
тощо). Хоча такий візерунок і не буде «суто українським», проте він наближує
дітей до усвідомлення культурної спадщини: їм стає близьким, зрозумілим
значення візерунку. Вони, переосмислюючи надбання минулого, надають йому
сучасних барв і продовжують життя українського етносу.
Серед вихованців гуртка набирає популярності техніка квілінгу, яка
вирізняється оригінальністю,
різноманітністю та доступністю виконання.
Ця техніка базується на закручуванні і
моделюванні за допомогою спеціального
інструмента або ж звичайних стрижнів
паперових смужок шириною від 3мм до
10мм. Діти виготовляють у даній техніці як
прості роботи на площині так і складніші об’ємні. Вивчення даної техніки
включає та передбачає розвиток не лише практичних вмінь, а й тісно пов‘язаних
із ними художніх здібностей вихованців. Перш ніж приступати до основної

21. 21
роботи із паперовими смужками, діти
мають самостійно розробити ескіз
майбутньої роботи, продумати його
кольорове рішення.
З задоволенням вихованці
виготовляють і аплікації з природного
матеріалу. Художня творчість із
використанням природних матеріалів – один із способів привчати дітей любити та
шанувати цінний скарб – природу рідного краю, неповторну красу та скарби
української землі. Різноманітні сухоцвіти, листочки, коріння, суцвіття, крупи
приховують у собі невичерпні
можливості для творчості. Саме тому
робота з природним матеріалом так
приваблює дітей. Різноманітна
природа нашого краю дає можливість
створювати будь-які роботи за жанром,
сюжетом та способами виготовлення.
Завдання керівника гуртка знайти та показати дітям ці
чудові таємниці природи. Уміння бачити матеріали,
фантазувати, створювати роботи, цікаві за задумом, не
вдається одразу, особливо дітям. Вони не завжди
можуть знайти сюжет для своєї роботи і прив‘язати його
до зовнішньої форми. Роль керівника гуртка на занятті
полягає у тому, аби лише натякнути на цікаву думку та
виразну форму. Нехай це буде тема із дитячої казки чи
іншої відомої історії, можливо, це буде сцена із життя, яке
оточує дітей. Будь яка тема має бути доступною та
зрозумілою і донести до них велику тему становлення

22. 22
людського характеру, його світогляду.
Розглянемо іще один вид творчої діяльності – аплікація з тканини. Багатий
асортимент матеріалів, фактури, стилів допомагають створити цікаві та незвичні
картини, панно. Кожна матерія приховує у собі цілу історію, дає поштовх для
творчості. Малюнок на ситцеві здатен стати фрагментом архітектури, блиск
шовку – відобразити вечірню гладь води, а м які приглушені тони оксамиту
створити хребти гір. Фантазія дитини безмежна, а у поєднанні з оригінальною
виразною технікою вона дарує дивовижні результати. Використовуючи
різноманітні прийоми створюємо оригінальні роботи із тканини: від простих у
виконанні до більш складних. Головне – це зуміти «побачити» тканину, знайти
цікаві і правильні версії колірного поєднання. Сюжетна лінія роботи може
розкривати як теми сьогодення, так і відомі історичні події, які пережив наш
народ. Прості та оригінальні за технікою виконання листівки, коробочки для
подарунків та різних визначних подій, сувенірні
вироби і використанням аплікації з тканини,
обереги для наших військових, нашивки із
зображеннями національних та народних символів,
просто картини із краєвидами рідної землі
закладають у дитячій свідомості гордість за
приналежність до українського народу. Не слід
забувати і про історичні та архітектурні пам’ятки
рідного краю та інших регіонів, зображення яких
можна виконувати у даній техніці. Таким чином,
діти пізнають свою історичну спадщину та дізнаються багато цікавого і нового
про історію становлення українського народу та його держави.
Заняття – з теми «Витинанка»
приваблюють дітей оригінальністю задуму.
Витинанки – оригінальні фігурні прикраси
житла, ажурно витяті ножицями, вирізані ножем
з білого чи кольорового паперу узори, портрети,

23. 23
сюжетні композиції – фігури тварин, квітів, рослин, людей тощо – останнім часом
все частіше наклеюють на фон, яким може бути папір, картон, скло та інші
матеріали, тому витинанка набуває функцій аплікації. Цілком життєздатна вона і
успішно використовується і в своєму первісному
призначенні, тобто застосовується як новорічні
прикраси вітрин, вікон, і як елементи дизайну
реклами найширшого призначення. З’явився
новий жанр витинанки –
сувеніри у формі листівок,
буклетів, настінних прикрас. Крім декоративного мистецтва,
витинанка знайшла своє призначення і в образотворчому
мистецтві: виявляється шляхом художнього витинання та
аплікації створюються оригінальні твори візуального
мистецтва – сюжетні картини, які прекрасно вписуються в сучасні інтер’єри.
Велика увага у програмі відводиться темам з образотворчого мистецтва , які
знайомлять дітей із українським національним мистецтвом, народними
промислами, з творами українських митців. Заняття допомагають дитині увійти у
світ творчості і краси, долучитися до скарбів художньої культури, плідно
сприяють розвитку її емоційно-чуттєвої сфери, поглиблюють знання, і головне -
виховують потребу у збереженні та примноженні духовного та матеріального
багатства українського народу, готовність до захисту національних інтересів
України.
Вміння користуватися знаннями та аспектами художньої грамоти дає гарне
підґрунтя для майбутнього творчого розвитку дитини, із можливостями відкриття
себе у інших видах мистецтва та техніках. На заняттях ми відпрацьовуємо
прийоми змішування, безвідривності мазка, залиття фону, малювання кінчиком
пензля, прикладання пензля, а також вчимо та засвоюємо терміни: жанри
мистецтва: «натюрморт», «пейзаж», «портрет», «живопис», «графіка», вивчаємо
елементи закону світлотіні – «блік», «тінь», «півтінь», лінійна чи повітряна
перспективи, «композиція» тощо.

24. 24
Разом із практичною діяльністю
велику роль у формуванні світогляду
вихованців відіграють і пізнавальні
екскурсії, бесіди та зустрічі із відомими
людьми свого міста чи регіону, відвідування
майстер класів та фотовиставок, художніх
галерей, творчих виставок різних художніх
закладів, виставок видатних художників та
народних майстрів. Саме такі заходи дають
дитині змогу ближче познайомитись з різними видами та жанрами
образотворчого мистецтва. Поринути у вир природи, відчути її настрій, переданий
різноманітними барвами та кольорами можна саме у тихих кімнатах та
виставкових залах. Історичні постаті та події, розповідь про минуле та важливе
огортає своєю глибиною та неповторністю і діти поринають у цю атмосферу,
починають розуміти почуття художника, характер мистецького твору, дізнаються
про події, що стали поштовхом для написання того чи іншого полотна.
Гуртківці вчаться малювати краєвиди, людей,
ілюстрації до літературних творів, а також
використовувати різні техніки образотворчого
мистецтва для втілення своїх задумів та творчих
ідей, приймають участь у художніх конкурсах
шкільних, місцевих, обласних та всеукраїнських
рівнів, у тематичних конкурсах малюнку: «Рідне місто», «Природа України очима
дитини», «До Дня захисника
України», «День козацтва»,
акціях «Намалюй листівку
для захисника» та «День
миру», «Великі права
маленької дитини», «Дзвони
Чорнобиля», «Моя

25. 25
Незалежна Україна» тощо. Образотворче мистецтво відображає дійсність у
наочних образах, відтворює об'єктивно наявні властивості реального світу: об'єм,
колір, просторовість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище
тощо, зображує не тільки те, що доступне безпосередньому зоровому сприйняттю,
але й передає розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь, розкриває
духовний склад людини, її психологію. Ознайомлення з спадщиною минулого
дозволяє вихованцям гуртка глибше зрозуміти духовний, естетичний світ тих, хто
жив і творив до нас, конкретно уявити спосіб життя, думки людей, систему
цінностей попередніх епох.
Пізнати та відчути взаємозв’язок між
культурою, історією та змістом патріотичних
відчуттів сприяють виконані вихованцями колективні
роботи: до свята Пасхи; у рамках святкового заходу
на тему: «Україна - єдина родина», «Мова і пісня у
нас солов’їна…»; присвячені народним традиціям та
святам: «Різдво», «Святкова ніч»; роботи, що
ілюструють культурну спадщину: пісні, казки,
оповідання, легенди, тощо («Казка про котика та
півника», «Козак Мамай», «Івасик Телесик»та
інші); та ті, що популяризують наше місто.
Також, не оминули своєю увагою вихованці й
останні події в Україні (роботи «Моя Україна»,
«Україночка» та «Захисник»).
Однією з практичних форм формування
стійкого інтересу до культури та історії власного
народу є створення в навчальному кабінеті
українського куточку та догляд за ним. В
залежності від віку дітей, рівня їх навченості,
наповнення куточку може бути постійним
(експонати для експозиції відібрано керівником

26. 26
гуртка на відносно тривалий період) або змінно-тематичним (вихованці
приймають участь у створенні куточку, підборі та оформленні композиції, яка має
тимчасовий характер). В останньому випадку цей осередок української культури
набуває динамічності і більшої ефективності, оскільки зміни в його оформленні
привертають увагу дітей, надають можливості продемонструвати власні знання та
вміння з мистецьких технік, проявити самостійність при прикрашанні класу.
Змінюємо формат куточку не лише до календарно-обрядових традицій
українського народу, а й відповідно до тематичного перебігу навчального процесу
як у закладі позашкільної освіти, так і в школі.
Результатом творчої діяльності та навчання у гуртку «Веселка» є участь та
перемоги вихованців у виставках, конкурсах образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва міського, обласного та всеукраїнського рівнів. У міському
конкурсі малюнків «Шануй батька свого і матір свою» Барановська Божена посіла
ІІІ місце; Гемблюк Анна – І, ІІ та Савіцька Катерина ІІ місце у Всеукраїнському
конкурсі «Знай і люби свій край»; у міському конкурсі «Професія моїх батьків»
Стефаневич Уляна та Гемблюк Анна – ІІ місце; «Краща новорічна іграшка» – ІІІ
місце Стельмащук Дмитро та Сіменюк Ангеліна; «Олімпійська листівка» - І місце
Савіцька Катерина, Насейкін Микола; у конкурсі «Збережемо ялинку» – І,ІІ місце
Бурячок Анна, Боднар Каріна, Стефаневич Ульяна. У Всеукраїнському конкурсі
«Дерево Миколая» колективна робота здобула дипломи ІІІ ступеню.
Отже, виховання патріотизму у гуртківців є одним із основних ціннісних
орієнтирів у позашкільній освіті. За визначенням академіка І.Беха, патріотизм
постає як особливе, тобто безумовне і високосмислове почуття-цінність, яке
характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та
до самої себе.

27. 27
ВИСНОВКИ
Формування громадянина-патріота України, підготовленого до життя, з
високою національною свідомістю, здатного побудувати громадянське
суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія,
толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення.
Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, у гуртку,
місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.
У сучасних умовах перед закладами позашкільної освіти стоїть завдання по
створенню сталої системи національно-патріотичного виховання школярів як в
освітньому процесі в цілому, так і на заняттях гуртків, в тому числі в гуртках
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Національно-патріотичне
виховання в умовах закладу позашкільної освіти – це гнучка саморегулююча
система, яка оперативно реагує на національні, освітньо-культурні, суспільні та
інші потреби особистості дитини, забезпечує культурне і професійне його
самовизначення, тобто здійснює активний вплив на самобудівництво молодих
громадян-патріотів держави: оволодіння ними знаннями про культурно-
історичний досвід українського народу, формування в них ціннісного ставлення
до Батьківщини, суспільства, самих себе та до праці.
У цьому контексті, велика роль відводиться образотворчому та
декоративно-прикладному мистецтву, яке сьогодні охоплює широке коло
предметів із різних сфер людської діяльності. Саме прояви національної культури
завжди супроводжують життя кожної людини, і для кого більшою, для кого –
меншою мірою, але вони є тим духовним середовищем, у якому формуються
світогляд, естетичні ідеали, моральні й трудові цінності та національні почуття
особистості. Занурення в світ мистецтва, зокрема образотворчого та декоративно-
прикладного, є важливою складовою національно-патріотичного виховання.
Кожне заняття у гуртку кожний навчальний або виховний захід - новий крок в
пізнанні дитиною не лише свого народу, своєї країни, але й себе самої як частини
України.

28. 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бех, І. Патріотичне виховання дітей та молоді / І. Бех, К. Чорна //
Позашкілля. – 2011. – № 10. – С. 9-16.
2. Бех, І. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І.
Бех, К. Чорна // Світ виховання. – 2007. – № 1. – С. 23-34.
3. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації – К., 1996.
– 230 с.
4. Вишневський Омелян. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996.
5. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – К.: Оберіг,
1991. – Т.І. – 456 с.
6. Гуменникова Т.Р. Українські національні традиції як засіб формування
першооснов моральної культури // Початкова школа. – 1996. – ІІ. – С. 38-40.
7. Ігнатенко П.Р., Косарева Н., Поплужний В.Л. Громадянське виховання
учнів в умовах українського державотворення // Рідна школа. – 1996. – №3. –
С. ЗІ-50.
8. Киричок, В. А. Патріотичне виховання молодших школярів у позаурочній
діяльності / В. А. Киричок // Класний керівник. – 2011. – № 9/10. – С. 47.
9. Концепція національно-патріотичного виховання [Електронний ресурс] /
Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4068-
10. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх
навчальних закладах // Інформаційний збірник МОН. – 2004. – № 10. – С. 4–32.
11. Мазуркевич О.Р. Рідне слово в концепції національної освіти // Рідна
школа. – 1993 – №9. – С. 4-5.
12. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. – К.,
1995. – 158 с.
13. Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання. К.: Видавництво
імені Олени Теліги. - 2003. - с. 4-5.
14. У чому сутність патріотичного виховання? [Електронний ресурс] /
Режим доступу:
http://pidruchniki.com/pedagogika/u_chomu_sutnist_patriotichnogo_vihovannya

29. 29
ДОДАТКИ

30. 30
Додаток 1
План-конспект заняття за темою: «Малювання фарбами. Передача настрою
в тематичних композиціях «Запорізька Січ», «Січові стрільці»
Мета: провести бесіду про хоробрих , мужніх козаків Запорізької січі,
Січових стрільців. Розкривати уміння передавати у малюнках образи
людей. Вивчити основні закономірності зображення обличчя людини,
елементарні пропорції, розташування окремих частин. Виховувати
інтерес і повагу до народних звичаїв, обрядів, свят, героїв-козаків.
Обладнання: таблиці, малюнки, ілюстрації по темі «Січові стрільці», малюнки
(зразки дитячих робіт).
1. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань заняття.
2. Робота над темою заняття.
Вступна бесіда.
Керівник гуртка. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між
собою сусідні держави. Нестерпно стало жити українському людові в неволі. І
почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі
називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред
бистрої дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ.
Запорізька Січ очолила боротьбу проти панської Польщі. Це було грізне
бойове укріплення. Його оперізували високі земляні вали, глибочезний рів та
високі земляні вежі. Підступи до Січі пильно охороняли дозорці. Хто бачив
вороже військо, зараз запалював бочку із смолою – і стовп чорного диму сповіщав
далеко навкруги про небезпеку. Витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі
козаки чинили опір найзапеклішому ворогові.
За звичаєм запорожці голили собі бороди й голови, лишаючи тільки довгі
вуса й оселедець. Оселедець звисав з маківки, і часто його намотували на вухо.
Одяг теж був незвичайний: червоні, як жар, і широкі, як море, шаровари, жупан,
барвистий пояс, з-за якого стирчало кілька пістолетів, шапки з китицею, при боці
шабля та ще й люлька з мідним ланцюжком мало не до п’ят.

31. 31
Слава про волелюбних козаків-запорожців линула широким світом. У
народних піснях і легендах отак поетично визначалися родичі запорожця:
Великий Луг – батько, Січ – мати, шабля – дружина, кінь – вірний товариш.
Козацьке товариство обирало з-поміж себе кошового отамана. Очолюване
ним військо було як одна сім’я.
У ХХ столітті наступниками безсмертної слави запорожців стали Січові
Стрільці. 1 грудня 1912 р. у Львові було створено Український Січовий союз.
Українська молодь прагнула словом і ділом боротися за незалежність української
держави. Українські Січові Стрільці вперше після козаків, гайдамак та опришків
повстали за волю України. Над усе вони любили свій край, свою Україну. За неї й
голови свої зложили…Січові Стрільці – гордий цвіт української нації, як і ті
воїни, що віддали своє життя за нашу Батьківщину та ті, хто сьогодні захищають
її від ворогів.
Перегляд таблиць, малюнків, ілюстрацій.
Поетапне виконання композиції вчителем на дошці.
Практична діяльність вихованців.
- Розташуйте формат вертикально чи горизонтально. Спочатку тонкими
лініями намітьте на аркуші паперу головні образи козаків. Потім детально
промалюйте кожну фігуру, звертаючи увагу на пропорції фігури
людини.Закінчуйте малюнок у кольорі.
Перегляд і обговорення малюнків.
3. Підсумок заняття.
- Хто такі січові стрільці? Пам’ятайте про
їхню відвагу, адже саме вони віддавали своє
життя, щоб наблизити незалежність нашої
держави.
(Звучать фрагменти пісень.)
Гей там на горі Січ іде,
Гей, малиновий стяг несе.
Гей малиновий!

32. 32
Наше славне товариство
Гей, марширує – раз-два, три!
Як повіє буйний вітер
З широких степів,
То прославить по всій Україні
Січових Стрільців.
А ми тую стрілецькую славу
Збережемо
А ми нашу славну Україну
Гей, гей розвеселимо!

33. 33
Додаток 2
Виховний захід на тему: «Люблю Вкраїну я свою: вона найкраща в
цілім світі»
Мета: поглибити знання вихованців про Україну; продовжити
ознайомлення з національними символами; формувати національну свідомість;
розвивати пізнавальні інтереси гуртківців; виховувати любов до рідного краю,
повагу до її символів, до людської праці.
1.Вступна бесіда
Керівник. Кожній людині мила своя сторона! Земля,на якій ви народились, є
рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики і сестрички, бабуся і
дідусь – наш рід, ваша родина. Родина до родини – то народ. А як називається
наш народ, представниками якого ви є? ( Керівник розгортає перед учнями
малюнок з ребусом.)
- Спробуйте розгадати ребус. Слово, зашифроване в ньому, підкаже вам, про що
ми будемо говорити.
- Гуртківці. У ребусі зашифроване слово «Україна».
- Керівник:
- Що означає слово «Батьківщина»?
- Чим воно близьке вам?
- Що ви бачите, відчуваєте, коли вимовляєте його?
2. Гра «Марафон»
- Пригадайте прислів’я, приказки про рідну землю, про Батьківщину.
3. Робота в групах.
- Складіть за опорними словами прислів’я.
На світі, найкраще, всюди, а на Батьківщині, добре.
Без Батьківщини, як соловей, людина, без пісні.
- Поясніть зміст прислів’їв.
4. Як ви розумієте слова поета?
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко)

34. 34
5. Робота з картою України
- Якщо поглянути на карту України, то можна помітити на заході коричневу
смугу - то Українські Карпати, гори, оспівані нашими поетами та композиторами.
Багата наша рідна Батьківщина на вугілля, різні руди, степи та чорноземи,
на яких вирощують щедрі врожаї. На півдні нашу державу омивають Чорне та
Азовське моря. А погляньте на це синє мереживо на карті! Це – річки!
- Назвіть найбільші річки України. (Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай,
Прип’ять, Десна, Інгул та інші)
- Поміркуйте, звідки виникли назви Лівобережна та Правобережна Україна?
- З чим це пов’язано? (Дніпро протікає з півночі на південь через усю Україну,
ніби поділяє її навпіл, назва походить від берегів ріки.)
- Що ви знаєте про головну річку нашої держави?
- Пригадайте про неї легенди, вірші, пісні.
- Чому українці називають Дніпро Славутичем?
6. Розповідь з елементами бесіди
Керівник. Кожна держава має своє головне місто. А яке воно в Україні?
Що ви знаєте про Київ? Чому його називають столицею? (Відповіді гуртківців.) У
давнину в головному місті розміщувалася влада, знаходився престол держави.
Тому Київ звали стольним містом. Від цього і походить слово «столиця».
Демонстрування слайдів пам’ятних місць Києва: Софії Київської,
пам’ятника Володимиру, вулиці Хрещатик та Майдану Незалежності.
7. Продовження розповіді керівника з елементами бесіди.
- Кожна держава має свої головні символи. Які державні символи ви знаєте?
Розгляньте прапор нашої держави. Чому він має жовтий і синій кольори?
Під синім небом України
Золотилися жита,
У чуйнім серці воєдино
З’єдналася палітра та.
Бо це дано нам споконвіку –
Від пращурів жива яса –

35. 35
Душею, що не любить крику,
Єднати землю й небеса.
Вадим Крищенко
- А що таке герб?
- Опишіть герб України. Як ви помітили, кольори державного прапора і герба
однакові. Україна – це наша велика Батьківщина. А складається вона з окремих
країв, які мають народні назви: Полісся, Волинь, Середня Наддніпрянщина,
Слобожанщина, Поділля, Карпати, Південь.
А чи знаєте ви, в якому краї ми живемо?
Гуртківці
Де зелені хмари яворів
Зупинили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Зупинив його і запитав:
Всі народи бачив ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на Землі?
Сонце усміхнулося здаля:
Правда, все я бачу з висоти,
Всі народи рівні, а земля
Там найкраща, де вродився ти!
Керівник. Кожна людина з великою любов’ю згадує місце, де народилася, де
минуло її дитинство. Таке місце ще називають Берегом Дитинства. Тут мама
наспівувала першу колискову, вишивала барвисті рушники, висаджувала квіти під
вікном. Тут тато збудував хату, в якій завирувало родинне життя. На призьбі

36. 36
вечорами збираються всією сім’єю. І слухаєш – не переслухаєш то бувальщину з
татових вуст, то чарівний голос мами, як починає вона співати українську пісню.
- А чи пам’ятаєте ви пісні, які співає ваша мама? Наспівайте їх.
- Берег Дитинства є у кожної людини. Що ж це за берег?
Гуртківці. Таке місце називаємо отчим краєм, маленькою Батьківщиною. Це
і рідна хата, і журавель над криницею, і золотисте поле пшениці, і стежка, яка
завжди веде додому.
Керівник. Споконвіку українці вважають себе хліборобами. Народне
прислів’я каже: «Не земля родить, а руки». Земля завжди була складною в
обробітку. Хоч і мовиться, що життя прожити – не поле перейти. Але коли
людина від землі, то вона не може просто пройти тим полем, щоб низько не
вклонитися. Не може хлібороб не згадати, що воно скроплене потом і кров’ю
попередніх поколінь. Що цю землю колись відвойовували у природи людські
руки, орали, угноювали, вирощували хліби, охороняли від нападників, аби
дорідна нива колосилась нам і нашим нащадкам…Ми з вами повинні шанувати
працю людей, які вирощують хліб, добувають вугілля, плекають виногради та
сади, насаджують і бережуть ліси, дбають про чистоту річок та озер. Ми маємо
шанувати та поважати наших українських воїнів, котрі боронять Україну від
ворогів, самовіддану працю волонтерів, лікарів та багатьох інших людей різних
професій. Адже усі ми, гуртом, творимо нашу нову, незалежну і сильну
Батьківщину – Україну!
Звучить музика. Учні виконують пісню Т.Петриненка «Україна».
Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький Шлях,
Я йду від тебе і до тебе
По золотих твоїх стежках.
Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти,

37. 37
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти.
Приспів:
Україно, Україно,
Пісня далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг!
Бо ми кохаєм до нестями
І ще не скоро наш кінець,
Ще може нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.
Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас,
А те, чи варте наше діло –
То скажуть люди й скаже час.
Приспів.
Творча робота формує та розвиває у дітей відчуття краси та любові до
природи рідного краю, поваги до праці людини, розвиває творчу уяву вміння
глибоко сприймати і розуміти навколишній світ, відчути себе творцем та
невід’ємною частинкою великого народу, громадянином своєї держави. Саме в
процесі навчання на гуртку діти мають можливість випробувати свої здібності,
знайти модель використання будь-яких предметів та матеріалів і створити власний
«шедевр», не схожий на будь-який інший.