1. ВСТУП
В системі підготовки вчителя важливе місце належить педагогічній
практиці. Вона є зв’язуючую ланкою між теоретичним навчанням майбутніх
вчителів та їх самостійною роботою в навчально-виховних закладах, надає
досвід педагогічної діяльності.
Педагогічна практика є обов’язковою для студентів практикантів ІV
курсу, яка триває шість тижнів.
В період проходженням педагогічної практики перед студентом
практикантом стоїть головна мета- це узагальнення, систематизація і
поглиблення загальнопедагогічних знань, умінь і навичок, підготовка до
виконання усіх функцій учителя української мови і літератури, а також
реалізації системи навчально-виховної роботи з учнями.
Основними завданнями педагогічної практики, які стоять перед
студентами ІV курсу є реалізація знань, умінь і навичок, набутих ними в ході
вивчення курсу методик викладання української мови та української
літератури безпосередньо у навчальному і виховному процесі у школі:
• Ознайомитися, та вивчити плануванням роботи вчителя-філолога
й класного керівника;
• вивчити планування роботи вчителя-філолога й класного
керівника: (календарний план, план роботи мовного та
літературного гуртків);
• ознайомитися з досвідом роботи кращих учителів-словесників
школи, відвідувати їх уроки, звертаючи увагу на науково-
методичну й виховну їх досконалість;
• вивчити систему письмових робіт, що їх проводить учитель
української мови і літератури, його роботу над удосконаленням
усного мовлення учнів;
• ознайомитися з матеріалами, що узагальнюють кращий досвід
учителів-філологів і знаходяться у методичному кабінеті школи;
• виховання у студентів інтересу і любові до професії вчителя.

2. Перший тиждень практики є ознайомчим для студентів, який передбачає
організацію навчально-виховної роботи в школі і в класі, також знайомство з
учнями в класі.
Протягом останніх п’яти тижнів студент повинен готуватись до уроків,
проводити їх, звичайно узгодивши їх з вчителем предметником і груповим
методистом. Також відвідувати уроки інших студентів – практикантів.
Готуватись до проведення позакласних заходів з української мови та
літератури і виховних заходів.

3. І. Характеристика школи. Матеріально-технічна база, педагогічні
кадри, дитячі організації, специфіка даної школи.
Педагогічну практику проходила у гімназії №9 Кіровоградської міської
ради, м. Кіровограда. Час проходження практики 25.01.2010 по 06.03.2010.
У школі було створено всі умови для проходження. практики. Всі
вчителі української мови й літератури мають великий стаж роботи, високу
фахову й методичну підготовку. Шкільні кабінети української мови і
літератури на задовільному рівні обладнані технічними засобами навчання,
не забезпечені наочними посібниками, науковою, навчальною та методичною
літературою. Протягом усього перебування в школі я мала змогу отримувати
консультації як від учителів-предметників і класних керівників, так і від
адміністрації школи.
Кількість учнів, які навчаються в гімназії нараховується 706 чоловік.
Значна кількість учнів проживає в одному мікрорайоні і мають змогу
спілкуватись, хоча також певна кількість учнів проживає в інших
мікрорайонах, а саме в селищі Новому.
Педагогічний колектив гімназії це колектив однодумців, який успішно
вирішує завдання сьогодення і впевнено дивиться у майбутнє. Вчителі
гімназії мають високий професійний рівень. В школі працюють багато
вчителів вищої категорії.
Гімназія працює в першу зміну, і має п’ятиденний навчальний тиждень,
але це стосується лише учнів до восьмого класу. Дев’яті, десяті, одинадцяті
класи навчаються і в суботу.
За кожним класом закріплений навчальний кабінет. Також в школі є два
спортивні зали, два кабінети інформатики, кабінет музики, хімії і праці для
дівчат та хлопців окремо. Також в школі є музей, велика актова зала, де
проходять різні свята, позакласні заходи, шкільна бібліотека. На другому
поверсі розташована їдальня.
Обов’язковим для гімназії є учнівське самоврядування, яке відіграє
важливу роль в діяльності школи. Також є президент школи, який обирається

4. щорічно, проводячи вибори серед старост класів. Також формується
парламент із старших класів, з яких обирають групу активу. Ця група
займається організацією, та розробкою проведення конкурсів, розважальних
програм, святкових концертів, що проводяться в школі.
Матеріальна база школи як вже вище зазначалось забезпечена на
задовільному рівні. Комп’ютерні класи не підключені до Всесвітньої мережі
Інтернет, хоча вчителям представлений для використання відеомагнітофон та
телевізор.

5. ІІ. Характеристика класного колективу
5-В клас який був закріплений за мною під час проходження практики, в
якому я була класним керівником, та викладала в них українську мову та
літературу складається з 27 учнів, серед них 11 хлопців, та 16 дівчат.
Неофіційні лідери у класі:
Кахнова Марина, Донець Євгеній, Хільченко Тетяна.
Колектив сформовано 5 років назад, коли учні вперше переступили
поріг школи та влилися в лави 1-В класу. Переважна більшість учнів
навчаються в цьому класі ще з початкової школи. Профільний предмет це
історія.
Класний колектив, за розумовими здібностями дітей, вважається не
найкращим на паралелі. Успішність з української мови та літератури
задовільна, хоча серед такої успішності є такі учні, які виділяються своїми
лідерськими здібностями в навчанні, а саме це Кахнова Марина, Донець
Женя та Хільченко Тетяна. Причинами такої успішності в класі це не
зацікавленість в навчальному процесі. Хоча якщо порівнювати з попередніми
навчальним роком то у більшості учнів саме з укр. мови знизилася
успішність. Особливо у таких учнів як Шишацька Дарія, що була
відмінницею у молодшій школі оцінки з укр. мови знизилися на кілька рівнів
(підгрупа №2). Також це стосується Кадигроба А. та Полуляха М., хоч у них
високого рівня не було в молодшій школі, але отримують вони оцінки нижчі,
ніж мали. Більше всього, що об’єктивними факторами є вимоги окремих
вчителів, особлива реакція на них у дітей і наслідок.
Отже, успішність з укр. мови суттєво знизилась у 3 –ох учнів.
Колектив 5-В класу – дружелюбний, ввічливий, діти завжди готові прийти на
допомогу і з особливою відповідальністю та великим бажанням виконують
різноманітні доручення з класної та суспільно-громадської роботи. Всі учні
чемні, доброзичливі, акуратні, привітні, мають бажання навчатися, хочуть

6. досягти успіху в навчанні, свідомо розуміють у цьому необхідність. До
вчителів ставляться з повагою, на уроках дисципліна добра.
Батьки підтримують процес виховання дітей, позитивно спрямовують їх
до навчання, морального росту, духовності.
Класний керівник має зі своїм класом взаєморозуміння і взаємоповагу,
цікавиться та враховує індивідуальні потреби кожного з учнів класу .
Для профілактики порушень статуту гімназії та інших норм правових і
духовних, а також по питанню успішності в навчанні - проводяться бесіди
( планові і позапланові).
Діти дуже енергійні, жваві, прагнуть якнайшвидше пізнати навколишній
світ. Багато учнів у вільний час відвідують гуртки і секції як при школі, так і
в інших установах.
За роки навчання учнівський колектив міцно згуртувався. Діти ставляться
одне до одного зі взаємоповагою, допомагають однокласникам у будь-яких
ситуаціях, між школярами нема вагомих суперечок, панує доброзичливість і
культура поведінки.
Учні охоче беруть участь у громадському житті школи, активно боліючи
за власний колектив, прагнучи не відставати від діяльності інших класів.
Школярі люблять відвідувати музеї, кінотеатри, театри та цирк. Вони з
великим задоволенням відвідують парк відпочинку. Учні з радістю
погоджуються на позаміські поїздки, щоб більше дізнатися про історію
Батьківщини.
Учні люблять читати книжки, особливо міфи, легенди, фантастику та
пригодницькі.
Школярі прагнуть до пізнання нового, досі їм не відомого, тому охоче
слухають на виховних годинах повідомлення про аномальні явища, політичні
події, історичний розвиток України, народні обряди та звичаї рідного краю.
Кожен учень класу має певні громадські зобов'язання і добросовісно їх
виконує.
В 5-в класі

7. Сиріт ------
Напівсиріт: Хільченко Тетяна (батько помер) – виховує мати та вітчим
Чорнобильці------
Багатодітні: Рєчкіна Анна (троє дітей, з них двоє – повнолітні)
Діти-інваліди: Ришкуляк Марина (інвалід дитинства, параліч руки)
У неповних сім’ях виховуються: Городня Марина, Полулях Максим,
Власова Віра, Ігнатьєв Ігор, Кадигроб Андрій – виховує мати
Не благонадійних сімей немає
Повних сімей: 21 сім’я
Проблему з мовною діяльністю має Протокович Владислав ( хороша,
розумна дитина; коли хвилюється – заікається)
До спецгрупи по фізкультурі зараховано 2 учнів, інші – до основної.
Відвідування уроків добре. Учні якщо і пропускають уроки, то лише по
поважній причині, частіше це хвороба.

8. ІІІ. Навчально-методична робота
1)Кількісні результати педагогічної практики.
а) кількість відвіданих уроків вчителів ....................................................6
б) кількість відвіданих уроків студентів-практикантів.......................... 25
в) кількість проведених уроків літератури.............................................. 10
г)кількість проведених уроків з мови........................................................15
д) кількість проведених виховних заходів ............................................... 2
е) кількість проведених позакласних заходів з української мови та
літератури..................................................................................................... 2
є) кількість відвіданих виховних заходів .................................................. 2
ж) кількість відвіданих позакласних заходів з української мови та
літератури ..................................................................................................... 2
2.Початковий етап педагогічної практики.
Педагогічна практика почалась з 25.01.2010 року.
25.01.2010 року –взяла участь у настановчій конференції, у бесіді з
методистом та керівником від кафедри педагогіки, психології;
25.01.2010 року –познайомилась з керівництвом школи, вчителями
української мови та літератури та класними керівниками;
26.01.2010 року –познайомився з учнями класу та їх класним керівником
Галиною Олександрівною, з особовими справами учнів та планом виховної
роботи;
26.01.2010 року –ознайомилась з порядком ведення класного журналу.
03.02.2010 року –ознайомився з планом роботи вчителя української мови
Цьоми Вікторії Дмитрівни, та літератури Нетребенко Оксани Олександрівни
з конспектами її уроків.
04.02.2010 року –склала та затвердила індивідуальний план роботи.
Тематичний план уроків на період педагогічної практики був складений
на основі календарного плану вчителя української мови та літератури і був
зосереджений навколо теми «Фонетика. Звуки мови і мовлення».

9. На початку другого тижня я почала самостійно викладати уроки в 5-В
класі з української мови та літератури. Протягом практики я відвідувала
уроки інших студенів-практикантів, аналізувала їх помилки, які були
допущені при викладанні уроків, і щоб не допускати їх в своїй роботі. Після
уроків ми активно обговорювали допущені помилки і намагались їх
аналізувати. Тематика уроків, які я провела під час педагогічної практики:
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
1. Звуки мови і мовлення. Звуки голосні та приголосні.
2. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі, вимова звуків, що
позначаються літерами г і ґ.
3. Позначення звуків на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і
літер.
4. Поняття про орфограму. Орфографічні помилка, її умовне
позначення Поняття про орфограму. Орфографічні помилка, її
умовне позначення.
5. Склад. Наголос. Правила переносу слова з рядка в рядок.
6. Орфографічна помилка. Вимова наголошених і ненаголошених
голосних.
7. Ненаголошені [е], [и], [о], в коренях слів. Ненаголошені голосні,
що не перевіряються наголосом.
8. Контрольна робота з теми: «Звуки мови і мовлення». Навчальне
аудіювання.
9. Зв’язне мовлення. Особливості побудови роздуму. Усний твір-
роздум
10.Зв’язне мовлення .Усний докладний переказ тексту з елементами
роздуму.
11. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі. Уподібнення
приголосних звуків. Префікси –з, -с, -роз, -без.
12.Спрощення в групах приголосних.

10. 13. Найпоширеніші випадки чергування голосних [о] - [а], [е] - [і], [е] -
[и].
14. Чергування[е], [и] з [і].
15.Чергування [е] - [о], після [ж], [ч], [ш].
16.Букви и, і після г, к, х.
17. Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків у коренях
слів [г], [к], [х] - [ж], [ш], [з], [с], [ц].
18.Основні випадки чергування у-в, і-й.
Уроки з української літератури проводила з таких тем:
1. Історичне минуле нашого народу. Літописні оповіді «Про
заснування Києва».
2. Літописні оповіді «Про княгиню Ольгу», «Про хрещення Русі
князем Володимиром».
3. Літописна оповідь «Про князя Олега».
4. Олександр Олесь(Кандиба) «Заспів», «Україна в старовину»,
«Наші предки слов’яни ».
5. Олександр Олесь(Кандиба) «Початки Києва», «Аскольд і Дір».
6. Олександр Олесь(Кандиба) «Поход на Царгород», «Княгиня
Ольга», «Ярослав Мудрий».
7. Олександр Олесь «Микита Кожум’яка»
8. Антін Лотоцький «Михайло - семиліток».
9. Антін Лотоцький «Михайло - семиліток». Добро і Зло у казці.
10.Іван – Нечуй Левицький. Цікава сторінка з біографії митця
«Запорожці».
За час відвідування уроків вчителя української мови Цьоми Вікторії
Дмитрівни та вчителя української літератури Нетребенко Оксани

11. Олександрівни , я перейняла специфічні елементи методики викладання для
5 класув 9 гімназії. Так, через високе навантаження учнів основна робота з
предмету укр. мови та літератури виконується на уроці, в той час як на
домашнє завдання виділяється не так багато уваги. У викладанні матеріалу
учням переважає, розвиток мовлення та творчого мислення. Велика частина
уроку виділялася для письмового виконання вправ обговорення
незрозумілого. В своїй роботі з учнями вчителі заохочували учнів до
висловлювання своїх думок, направляла їхній дискурс у правильне русло,
водночас ведучи розмову і являючись переважно активним слухачем.
Готуючись до проведення уроків з укр. мови та літератури я мала
потребу у наочному матеріалі.
Хочу зазначити, що гімназія №9 не має досить забезпечений книжковий
фонд. Окрім літератури, яка знаходиться на руках у учнів, не було належного
доступу до допоміжної літератури: підручників, таблиць, художніх творів,
газет та ін. Крім цього я розробляла власний наочний матеріал; в основному
мій наочний матеріал зводився до роздаткового матеріалу у формі таблиць,
карток різними завданнями та визначеннями, текстів з транскрипцією для
закріплення фонетичних навичок та ін.
На уроках української літератури-портрети письменників, героїв з
творів, також ілюстрації до творів.
Використовувала різноманітні методи та прийоми роботи. Давала вправи
на спостереження, застосовувала метод вправ, евристичної бесіди,
репродуктивної бесіди, проблемно - пошуковий метод. На уроках укр.
літератури здійснювала міжпредметні зв’язки. Пов’язувала матеріал з
історією України. Безпосередньо виховувала повагу до наших предків,
героїчного минулого нашого народу.
Під час проведення уроків використовувала різні засоби зацікавлення
учнів. Давала не лише сухий програмний матеріал, а додавала цікаві факти,
які відносились до теми.

12. Також я використовувала проблемне навчання. На уроках проводись
ігри, що стосувались теми, використовувались різні цікаві віршики з мови.
Це зацікавлювало дітей і привертало їхню увагу.
Під час викладання я намагалась залучати до роботи якомога більше
учнів. Старалась знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини.
Систематично перевіряла зошити, твори, контрольні роботи з укр.. мови
та літератури.
До кожного уроку готувалась ретельно. Продумувала, які методи та
прийоми я буду застосовувати на уроці. Писала детальні розгорнуті
конспекти.
Практика у школі допомогла виробити багато практичних умінь і
навичок. Я навчилася:
1) проводити уроки різних типів з української мови і літератури;
2) перевіряти різні види письмових робіт, оцінювати та аналізувати їх;
3) планувати роботу з розвитку мови;
4) працювати над наочністю у класі, виготовляти дидактичний матеріал для
уроків:
5) організовувати позакласну роботу з української мови та літератури;
6) проводити класні години.
При проведенні уроків як із мови, так і з літератури у подачі нового
матеріалу, в його закріпленні особливих труднощів не було. Складніше
проводити уроки аналізу контрольних робіт чи диктанту, а також уроки з
розвитку мовлення.

13. IV. Проведення позакласної роботи з української мови та літератури
Протягом педпрактики я відвідав позакласні заходи з української мови
та літератури, які проводили інші студенти-практиканти.
Було помітно, що вони дужа старалися. Ретельна підготовка допомогла
їм провести ці заходи на вищому рівні. Учням сподобалося спілкуватися з їх
новими учителями на різні теми. Я вважаю, що головних цілей обох заходів
було досягнуто. Всі учні брали в них активну участь, а студенти -
практиканти змогли успішно виконати поставлене завдання.
03.03.2010 року я провела виховний захід з української мови та
літератури на тему:
«Наша мова – солов’їна», «Що скаже свіжих квітів жмуток».
Позакласний захід з української мови був проведений до Міжнародного
дня рідної мови 21 лютого.
Метою позакласного заходу було це сформувати розуміння того, що
українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна

14. як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови.
Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття
національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його
традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти
рідною мовою.
Місце проведення позакласного заходу це актова зала. Зал був
оформлений плакатами з крилатими фразами про мову, при виступі дітей
були декорації.
На початку виступу учні зачитували вірші про українську мову, а потім
була інсценізація казки про Українську мову.
Учні належним чином були готові до виступу. Перед виступом
проводились репетиції, обговорювались костюми, декорації.
Завершаючим етапом позакласного заходу були змагання з української
мови між класами 5-В і 5Б (класним керівником була Гладченко Світлана
Леонідівна.
Цей позакласний захід дуже сильно сподобався учням, і викликав в них
бурю позитивних емоцій, від участі, та від отриманих за змагання грамот.
Позакласний захід проведено успішно, діти залишились задоволені від
позакласного заходу.
З української літератури позакласний захід присвячений квітам, які
безпосередньо зустрічаються в творчості відомих письменників.
Метою позакласного заходу було поглибити знання учнів про квіткове
багатство природи, опоетизоване у піснях, легендах, віршах; виховувати
почуття прекрасного через сприймання довколишньої природи, бережливе
ставлення до квітів, бажання вирощувати їх на підвіконнях та клумбах,
прививати естетичні смаки.
Діти зачитували вірші про квіти, розповідали про них різні історії
використовуючи малюнки цих квітів. Учні активно брали участь, всім
сподобався захід, на мою думку, клас залишився задоволений.
Під час проведення позакласного заходу діти проявили себе якнайкраще.

15. V. Проведення виховної роботи з учнями.
Під час проходження практики я виконувала обов’язки класного
керівника в 5-В класі, відвідувала деякі уроки класу та слідкувала за
поведінкою та успішністю учнів.
Протягом проходження моєї педагогічної практики в гімназії перед
мною стояло завдання відвідувати позакласні виховні заходи, які проводить
класний керівник класу, за яким я була закріплена. Я мала змогу відвідати
виховний захід проведений Галиною Олександрівною(яка є класним
керівником і вчителем біології) у формі бесіди на тему― Значення красивих
слів.
Перед заходом була поставлена мета ознайомити клас зі значенням
красивих слів, також попередження тих дітей, які вживають погані слова.
За весь період практики я провела 2 виховні годині.
1) «Профілактика інфекційних хвороб»;
2) «Хочеш мати друга - навчись другом бути»;

16. Всі ці класні години були узгоджені з класним керівником.
Така мала кількість виховних годин пояснюється тим, що за моїм класом
була закріплена ще одна студентка, і тому ми були вимушені розділити
кількість виховних годин.
Мета першої виховної години ознайомити учнів з причинами
інфекційних захворювань, їх ознаками, з респіраторними захворюваннями і
шляхами їх розповсюдження. Навчити дітей піклуватися про своє здоров’я
та використовувати первинні засоби для захисту від інфекцій, повідомляти
про хворобу, викликати швидку допомогу.
З дітьми в вигляді бесіди обговорили, які вони знають інфекційні
хвороби, як уникнути їх. Учні активно підключались в роботу, хоча деякі
діти були пасивними.
Інший захід на етичну тему «Хочеш мати друга - навчись другом бути».
Головна мета яку я ставила перед проведенням класної години це
виховувати в учнів гуманність, справедливість і вимогливість до людей,
уміння цінувати дружбу, здатність до самооцінки й потреби
самоудосконалення.
Проводилось в вигляді бесіди в спокійній атмосфері співпраці, учні,
були зацікавлені даною темою, тому були активними на протязі всього
заходу. Часто вони задавали питання, проявляючи свій інтерес в ході
виховної роботи. На прикінці уроку було проведене тестування.
Я думаю, що цілей було досягнуто і ця виховна бесіда пішла учням на
користь. Більшість з них серйозно віднеслися до теми заходу, всі учні
слухали, обдумували і задавали питання, самі наводили почуті приклади з
життя. Я впевнена, що все, що було сказано на цьому виховному заході
стало причиною чисельних роздумів і прийняття рішень, які вплинуть на все
подальше життя учнів.
Протягом практики я проводила різні бесіди, які безпосередньо
торкались як виховного процесу, так і навчально. Я намагалась доцільно

17. використовувати всі функції класного керівника. Перевіряла щоденники,
виписувала оцінки учнів, слідкувала за чергуванням у класі.
VII. Завершальний етап практики.
05.03.09 відбулось засідання педагогічної ради в гімназії №9, на якій,
завуч школи, вчителі української мови та літератури студенти –практиканти
виступили з підсумками, враженнями, подяками та побажаннями. Студентам
було виставлено оцінки за практику в школі, вчителі висловили подяку
керівникам та студентам за нові ідеї, допомогу та за роботу загалом. Ми ж в
свою чергу, подякували представникам школи за надану можливість
проходити практику саме в цьому навчальному закладі.
09.03.2010 року –здала звітну документацію з педагогічної практики.
Повністю педагогічна практика закінчилась 06.03.2010 року.

18. Висновки:
1. Педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-
педагогічних дисциплін, здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на
практиці.
2. Виробила вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні методи
й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.
3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала
прагнення вивчати спеціальні та психолого-педагогічні дисципліни у вузі,
вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію.
4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психології й фізіології
проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку.
5. Показала функції класного керівника й дала змогу випробувати себе в них.
6. Дала змогу протягом шести тижнів спостерігати за навчально-виховною
роботою в школі, аналізувати її й робити висновки.

19. Які ж труднощі були під час практики?
1. Не завжди могла підвести учнів до сприйняття наочності та організувати
роботу з нею. Найчастіше наочність виконувала лише ілюстративну
функцію, а не була важливим органічним елементом уроку.
2. Важко встановлювати зв'язок уже вивченого учнями матеріалу з тим, що
вивчається, а також показувати перспективу практичного його використання.
3. Не завжди вдало могла визначити виховну мету уроку, хоча протягом
уроку її забезпечувала.
4. Не завжди враховувала психічний і фізичний стан дітей на уроці й
намагалася утримувати увагу зауваженнями до класу.